23. Особливості фінансової діяльності страхових компаній

Страхування - це система економічних відносин між суб'єктами. Головними суб'єктами у страховій справі виступають страховик та страхувальник. За формою страхування розрізняють на “добровільне” і обов'язкове.” Стаття 6 Закону України "Про страхування" подає пере­лік видів обов'язкового страхування. До обов'язкового страхування в нашій державі відносяться: медичне страхування, військовослужбов­ців і військовозобов'язаних призваних на збори, осіб рядового, на­чальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внут­рішніх справ, медичних і фармацевтичних працівників під час виконан­ня службових обов'язків, працівників митних органів, працівників прокуратури, народних депутатів, осіб державної контрольно-ревізій­ної служби, працівників податкової інспекції, осіб державних орга­нів у справах захисту прав споживачів, працівників пожежної охорони, осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, спортсменів вищих категорій, працівників державної лісової охорони, спе­ціалістів ветеринарної медицини, суддів, донорів крові, від нещас­них випадків на транспорті, членів екіпажу і аварійного персоналу, працівників замовника авіаційних робіт, ризикових процесів, відпо­відальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насад­жень, транспортних засобів, авіаційних суден. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У страховій справі застосовують кілька систем страхування та франшизи. У страхуванні майна найбільш поширеною є система страху­вання за дійсною вартістю майна, що визначається як фактична на день підписання договору. Страхування за системою пропорційної від­повідальності передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків, за системою першого ризику передбачає виплату відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми, за системою "дробо­вої частини" передбачає встановлення двох страхових сум, одна з яких називається показною вартістю, за системою відносної вартості.

Особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через франшизу. Франшиза - звільнення страховика від покриття збит­ків передбачена підписаним страховим договором. Буває умовна та безумовна франшиза.

Страховий ринок в умовах ринкової економіки є часткою фінансо­вого ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього. Основною функцією страхово­го ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхо­вого захисту суспільства.

Інвестиційна діяльність страховика завжди пов'язана з розміщенням та управлінням страховими резервами. Способи найкращого розміщення цих резервів являють собою інвестиційну стратегію страховика. Згід­но з структурою інвестиційних інститутів та розмежуванням відпові­дальності може виникнути, як мінімум, два різновиди страхування відповідальності:

1) страхування інвестора від помилкових дій інвестиційного консультанта та посередника;

2) страхування інвестиційного консультанта і брокера від влас­них помилок і пов'язаних з цим претензій до них з боку інвестора та інших осіб.

При страхуванні підприємницьких інвестицій складається угоду, за якою інвестор купує страховий поліс страховика, який не бере участі в даному інвестиційному проекті, такими видами страхування можуть бути: страхування будівництва; страхування поставок будівель­них матеріалів під час будівництва; страхування кредитів, що йдуть на забезпечення інвестицій тощо.

Також є ризики, які не можуть бути охоплені страховими компа­ніями і які пов'язані з нестабільністю всередині політичного життя краї­ни, куди спрямовують інвестиції. “Ситуацію в країні, яку оцінює іно­земний інвестор з погляду своїх інтересів називають інвестиційним кліматом”. інвестиційний клімат складається з багатьох факторів ри­зику. Всі фактори ризику можна звести в три групи:

1) соціально-політична ситуація в країні та перспективи її розвитку;

2) внутрішньо-економічна ситуація та її перспективи;

З) зовнішньоекономічна діяльність та її перспективи.