27. Основні принципи діяльності промисловго підприємства

У сучасних умовах функціонування та розвитку української економіки в цілому та промисловості зокрема одним із життєво важливих факторів є знання та застосування парадигми маркетингу, яка дає змогу промисловому підприємству зайняти та утримати достатню частку внутрішнього та міжнародного ринку, сформувати у споживачів позитивне ставлення до себе і отримати головний результат діяльності будь-якого підприємства – високий рівень прибутку за відносно низького рівня витрат.

Крім того, будь-яке промислове підприємство, яке бажає втриматися на ринку та досягти успіху, повинно дотримуватися головних принципів промислового маркетингу, серед яких виділяють такі:

- Орієнтація на споживача та оперативне і гнучке реагування виробництва та збуту на зміну ринкової кон’юнктури. Головними чинниками, що визначають діяльність промислового підприємства, мають бути його виробничі потужності і потенціал, а також потреби споживачів у товарах, які воно може виготовити, та наявність на ринку конкурентів із аналогічними товарами чи послугами.

- Сегментування ринку та власне оптимальне позиціювання на ньому. Реалізація цього принципу дає змогу більш точно виокремити свого потенційного споживача із загальної маси, налагодити з ним тісну взаємовигідну співпрацю і надалі розширювати свою клієнтську базу за мінімальних втрат часу і коштів.

- Проведення ґрунтовного та безперервного маркетингового дослідження ринку, яке дає змогу отримати вичерпні дані про конкурентів, споживачів, нові потенційні канали збуту продукції, зміни на ринку, спричинені діями держави або зрушеннями у світовій економіці тощо.

- Орієнтування на довгостроковий результат, яке відображається у залученні та впровадженні інновацій як у сфері виробництва продукції, так і у сфері її збуту і післяпродажного супроводу.

28. Майно промислового підприємства

Склад майна промислових і сільськогосподарських підприємств:

• будівлі, споруди, об'єкти незавершеного капітального будівництва, транспортні засоби, машини, устаткування, інвентар, товарно-матеріальні цінності і інше майно, що належить підприємствам і організаціям;

• майно, прийняте організаціями на комісію, зберігання, для переробки, ремонту, перевезення і т.п.;

• сільськогосподарські тварини, хутрові звіри, кролики, свійська птиця і сім'ї бджіл;

• урожай сільськогосподарських культур (окрім природних сінокосів).

• ділова деревина і дрова на лісосіках і під час сплаву,

• морські і риболовецькі судна під час знаходження на шляхах сполучення, документи, креслення, готівка і цінні папери.

29.Капітал, резерви та інші фонди промисловго підприємства

Капітал промислового підприємства – це вартість або грошові кошти, авансовані для утворення основних та оборотних активів без урахування грошових коштів, коли робиться акцент на дослідженні матеріально-речовинної форми існування капіталу.

Капіталу промислового підприємства притаманні дві сутнісні форми: речовинно – природна та фінансово – вартісна.

Коли капітал перебуває у речовинно – природній формі, то це – оборотні, основні, нематеріальні активи, у диференціації за класами: сировина, напівфабрикати, готові вироби, гроші, будівлі, технологія, гудвіл. При цьому капітал характеризується атрибутами конкурентоспроможності, ліквідності активів.

До фінансово – вартісної форми капіталу промислового підприємства належить сукупна вартість фінансових ресурсів що мають джерела походження і призначення для інвестування в оборотні, основні та нематеріальні активи та атрибути ринкової вартості фінансових ресурсів, вартість залучення ресурсів.

Внутрівиробничі резерви — це резерви промислових підприємств, що обумовлені розробкою заходів щодо поліпшення використання активної частини основних виробничих фондів і трудових ресурсів, поліпшенню, організації виробництва і праці, скороченню втрат робочого часу, удосконалюванню обліку витрати й економії матеріальних ресурсів.Внутрівиробничі резерви, у свою чергу, поділяються на резерви, пов'язані зі зниженням трудомісткості продукції (скорочення витрат робочого часу в розрахунку на одиницю продукції) і резерви робочого часу, як результат удосконалювання організації праці і підвищення рівня використання трудових ресурсів .

З усього переліку внутрівиробничих резервів росту продуктивності праці найбільш вагомим є економія робочого часу. 

До складу виробничих фондів промислових підприємств входять основні і оборотні фонди, які є засоби виробництва, що складаються відповідно із засобів праці й предметів праці.

До основних виробничих фондів відносяться тих засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть доля у виготовленні матеріальних благ , створюють умови для здійснення виробничого процесу, служать для збереження й переміщення предметів труда.Крім основних виробничих фондів у склад основних фондів промисловості входять й основні невиробничі фонди, до які відносять такі про єкти невиробничого призначення. Вони перебувають у віданні промислових підприємств