7. Принципи функціонування невиробничих установ.

Під невиробничою сферою прийнято розуміти сукупність галузей і видів діяльності, пов'язаних з обслуговуванням загальнодержавних і соціально-культурних потреб суспільства і конкретних громадян.

Принципи:

• Н.У. це установи діяльність яких не передбачає прибутковості.

• Такі установи та організації функціонують у невиробничій сфері.

• Ці установи не виробляють матеріальних продуктів і не встановлюють вартість.

• Вони є посередниками між матеріальних виробництвом і споживанням.

• Частка послуг НУ надається суспільству безоплатно, вони оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

• Амортизація основних фондів невиробничої сфери не здійснюється.

• Основним фінансовим документом цих установ та організацій є кошторис.

Фінанси некомерційних організацій будуються на таких принципах, як: 1) зовнішнє фінансування (освіта грошових фондів за рахунок членських внесків, пожертвувань, грантів, благодійної допомоги, бюджетних асигнувань); 2) цільовий характер витрачання грошових фондів на основі затвердженого кошторису (бюджету доходів і витрат);

3)витратність, збитковість діяльності (відсутність отримання прибутку, відсутність самоокупності);

4) відкритість фінансів, громадський контроль, відсутність комерційної таємниці в діяльності некомерційної організації;

5) підзвітність особі джерела фінансування;

6) реалізація суспільних інтересів, ведення діяльності, передбаченої виключно установчими документами;

7) моральна і соціальна відповідальність учасників некомерційної організації за результати її діяльності.

8.Фінанси бюджетних установ.

Серед всіх некомерційних структур найбільшу частину складають бюджетні організації, діяльність яких за останні роки зазнала багатьох змін. Для багатьох з них головним джерелом фінансування залишається бюджет.

Фінансовий план бюджетної організації складається у вигляді кошторису. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис має дві складові: загальний фонд в ньому показується обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; спеціальний фонд в ньому показується обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

При визначенні витрат бюджетних установ враховується об'єктивна потреба в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників, обсягу роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат.

Кошторис доходів і видатків складається на календарний рік і затверджується керівником вищестоящої організації на пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування установи. Крім кошторису на затвердження вищестоящій організації подається штатний розпис установи.

Найбільш розповсюдженими видами поступлень бюджетних установ за платні послуги і роботи є:

— кошти, що надходять за навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

— плата за надання додаткових освітніх послуг;

— плата батьків за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах;

— плата за надані медичні послуги;

— доходи від реалізації продукції навчально-виробничих та лікувально-виробничих майстерень, цехів;

— доходи від здачі в оренду майна;

— плата за проживання в гуртожитках та ін.

У видатковій частині кошторису доходів і видатків показується загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації. При цьому виділяються окремо поточні і капітальні видатки.

Найбільшими за розмірами є наступні поточні видатки: оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ, видатки на відрядження, оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

До капітальних видатків відносять: придбання основного капіталу (обладнання, предмети довгострокового користування, капітальне будівництво), створення запасів та резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти.

В кошторисі окремо виділяються платежі бюджетної установи до бюджету. В зв'язку із тим, що бюджетні установи — це неприбуткові організації, то, згідно діючого законодавства, звільняються від оподаткування доходи вказаних установ, отриманих у вигляді:

— коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

— пасивних доходів;

— коштів або майна, які надходять до бюджетних організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

Перелік платних послуг, які можуть надавати бюджетні заклади освіти, охорони здоров'я, архівні установи, бібліотеки встановлює Кабінет Міністрів.