- •Теоретичні основи управління фінансами установ та організацій
- •Структура і загальна характеристика фінансової системи
- •Принципи організації фінансів установ організацій
- •Еволюція організаційно-правових форм підприємницької діяльності.
- •Особливості функціонування фінансів сг різних організаційно-правових форм.
- •Фінанси установ невиробничої сфери.
- •Принципи функціонування невиробничих установ.
- •8.Фінанси бюджетних установ.
- •9. Фінансові ресурси політичних партій.
- •10. Контроль за ефективністю використання фінансових ресурсів політичних партій.
- •11. Особливості фінансової діяльності політичних партій в Україні.
- •12. Фінансові ресурси професійних спілок.
- •13. Особливості фінансової діяльності професійних спілок в Україні.
- •14. Фінансові ресурси доброчинних фондів.
- •16. Основні принципи діяльності кредитної спілки
- •17. Державна реєстрація та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки
- •18. Капітал ,резерви та інші фонди кредитної спілки
- •19.Фінансові ресурси кредитної спілки
- •20. Особливості фінансової діяльності кредитних спілок в Україні
- •21 Капітал, резерви та інші фонди страхової компанії
- •22. Фінансові ресурси страхової компанії
- •23. Особливості фінансової діяльності страхових компаній
- •24. Капітал, резерви та інші фонди банківської установи
- •25. Фінансові ресурси банківської установи
- •26. Особливості фінансової діяльності банківських установ в Україні
- •27. Основні принципи діяльності промисловго підприємства
- •28. Майно промислового підприємства
- •29.Капітал, резерви та інші фонди промисловго підприємства
- •30. Фінансові ресурси промислових підприємств
- •31. Капітал, резерви та інші фонди торговельного підприємства.
- •32. Фінансові ресурси торговельного підприємства.
- •33. Фінансове планування на торговельному підприємстві.
- •34. Господарська діяльність аграрного підприємства.
- •35. Фінансові ресурси аграрного підприємства.
- •36. Фінансове планування на аграрному підприємстві.
- •37. Зміст і принципи функціонування фінансів організацій.
- •38. Фінансова система.
- •39. Місце фінансів установ і організацій у фінансовій системі.
- •40. Фінанси організацій і індивідуальних підприємців.
- •41. Фінанси організацій невиробничого сектора.
- •42. Фінанси громадян.
- •43. Функції фінансів установ і організацій.
- •44. Фінансові ресурси і капітал організації.
- •45. Джерела формування фінансових ресурсів господарських структур.
- •46. Статутний капітал установ та організацій
- •47. Додатковий капітал установ та організацій
- •48. Резервний капітал установ та організацій
- •49. Централізовані джерела фінансування установ та організацій
- •50. Зміст фінансової роботи в установах та організаціях
- •52. Грошові витрати організацій і установ
- •53. Витрати пов’язані з отриманям прибутку
- •54. Витрати не пов’язані з отриманям прибутку
- •55. Витрати примусового характеру
- •56. Витрати капітального характеру
- •57. Поточні витрати установ та організацій
- •58. Виробничі витрати установ та організацій
- •59. Управлінські витрати установ та організацій
- •60. Відрахування на соціальні потреби
- •61. Планування та контроль витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт і послуг)
- •62. Організація планування собівартості реалізованої продукції
- •63. Фінансовий контроль за поточними витратами
- •64. Грошові надходження і доходи організації
- •65. Позареалізаційні доходи установ і організацій
- •66. Надзвичайні доходи установ і організацій
- •67. Виручка від реалізації продукції установ і організацій
- •68. Формування і розрахунок балансового, оподаткованого та чистого прибутку
- •69. Методи планування прибутку
- •Аналітичний метод: Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їхню величину.
- •70. Балансовий прибуток організацій і установ
- •71. Об’єкти управління фінансами в установі та організації
- •72. Управління потоками грошових коштів установ та організацій
- •73. Організація грошового обігу установ та організацій
- •74. Управління дебіторською заборгованістю установ та організацій
- •76. Державна підтримка інвестиційних проектів
- •77. Оборотні кошти установ та організацій.
- •78. Фінансові відносини установ та організацій
- •79. Політика управління фінансовими ресурсами установ та організацій.
- •81. Фінансової безпеки установ та організацій
- •82. Класифікації фінансових ризиків установ та організацій
- •84. Тимчасовий фінансовий ризик. Методи оцінки.
- •85. Податковий ризик. Методи управління
- •86. Методи оцінки ризиків установ та організацій
- •87. Методи управління ризиками установ та організацій
- •88. Аналіз доцільності витрат установ та організацій.
- •89.Фінансова стійкість установ та організацій
- •90. Оцінка ліквідності та платоспроможності установ та організацій
36. Фінансове планування на аграрному підприємстві.
В умовах жорсткої конкуренції на ринку як ресурсів, так і товарів кожному підприємству важливо визначити вихідну позицію для розробки плану. У багатьох з них планування фактично йде від витрат до випуску (ресурсний метод планування): спочатку визначають, якими ресурсами і за якими цінами може розпоряджатися підприємство (ресурсна стратегія), а потім, спираючись на ці дані, підприємство визначає свою продуктово-ринкову стратегію. З посиленням конкуренції вихідною позицією для розробки плану стають уже потреби ринку, попит на продукцію (продуктово-ринкова стратегія). Фактично ж ці групи стратегій — ресурсні й продуктові — розробляються у взаємозв’язку.
За способом розрахунку планових показників розрізняють такі методи:
- дослідно-статистичний (середніх показників) — передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки (середніх величин) при встановленні планових показників;
- факторний (чинниковий) — більш обґрунтований, оскільки за цим методом планові значення показників визначають на основі розрахунків впливу найважливіших факторів (чинників), що обумовлюють зміни цих показників. Використовується передусім при плануванні технологічних (урожайність і продуктивність тварин) та економічних показників ефективності виробництва;
- нормативний — планові показники розраховують, застосовуючи прогресивні норми використання ресурсів з урахуванням їх змін у результаті освоєння організаційно-технічних заходів у плановому періоді.
Суть балансового методу полягає в тому, що план розвитку підприємства, галузі обґрунтовується шляхом попереднього складання балансів (матеріальних, трудових, фінансових), що включають у себе потреби господарства в ресурсах і джерелах задоволення цих потреб.
Істотному підвищенню ефективності планування сприяє використання економіко-математичних методів і ПК. Це дає можливість здійснити моделювання складних економічних процесів, передбачити найбільш імовірні напрями розвитку економічної системи залежно від тих чи інших параметрів і цільових функцій, значно прискорити розрахунки і підвищити їх точність і, що дуже важливо, забезпечити визначення оптимального варіанта плану з усіх можливих.
Усі розглянуті методи планування лежать в основі так званого формального планування, що є предметом вивчення в даному підручнику. Але воно є тільки однією з форм прийняття управлінських рішень. Окрім формального планування практично кожен менеджер використовує так зване «інтуїтивне передбачення», тобто планування, що ґрунтується на досвіді керівника, а також на сукупності таких індивідуальних якостей, як інстинкт, винахідливість, творчі здібності, особливе чуття («нюх») та ін., що асоціюються з обдарованим підприємцем.
Планування в сільському господарстві має ряд специфічних особливостей, що зумовлені необхідністю комплексно враховувати значно більшу порівняно з іншими галузями сукупність факторів:
- біологічних, до яких належать біологічні цикли виробництва, захист рослинного і тваринного світу, карантинні правила, потреба в агрокліматичному потенціалі, видові та сортові вимоги тощо;
- технологічних. У сільському господарстві технології надзвичайно диференційовані й диверсифіковані. Вони залежать від природно-економічних умов, технічної оснащеності виробництва, фінансових можливостей виробника. Варіанти технологій вимагають ґрунтовної експертизи та аналізу їхньої економічної ефективності. Надійним інструментом такої оцінки є технологічні карти та розроблені на їх основі нормативи витрат;
- технічних, що обумовлено необхідністю застосовувати в сільському господарстві широкий асортимент технічних засобів. Більшість із них використовується протягом обмеженого проміжку часу. Технічні засоби часто не уніфіковані, експлуатаційні й витратні матеріали, запасні частини не є взаємозамінними. Тому вартість техніки є відносно високою порівняно з вихідним продуктом;
- екологічних.
- соціальних.
- економічних.
- організаційних.