55. Витрати примусового характеру

До третього типу витрат - примусовим - відносяться податки і податкові платежі, відрахування в державні позабюджетні фонди, витрати з обов'язкового страхування, створення резервів, штрафні санкції.

Податки — це обов’язкові платежі, утримувані державою з фізичних та юридичних осіб в державний та місцевий бюджети і позабюджетні фонди.

Законом України “Про систему оподаткування” встановлює участь суб’єктів господарювання у формуванні централізованих державних цільових фондів. Ця участь здійснюється у вигляді обов’язкових зборів, внесків, порядок обчислення яких визначений окремими нормативними документами.

Відрахування в цільові державні фонди сьогодні становлять значні за обсягом суми коштів, що суттєво впливає на фінансово-господарську діяльність підприємств.

Збір на обов’язкове соціальне страхування полягає в тім, що він включає і збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників, збір на обов’язкове соціальне страхування, включають до складу валових витрат за обчислення оподаткованого прибутку, а також відносять на собівартість. Збір на обов’язкове соціальне страхування перераховується в Державний бюджет платниками збору.

Штрафні санкції виникають внаслідок порушеня законодавства, певних нормативно-правових актів.

За порушення нормативних актiв про охорону працi, невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду з питань безпеки, гiгiєни працi i виробничого середовища пiдприємства, органiзацiї, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною працi до сплати штрафу.

56. Витрати капітального характеру

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок заплано­ваних витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних вкладень включає два розділи: І розділ – “Капітальні витрати”, II розділ “Надходження коштів”. На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресурси;

2) позичені фінансові ресурси;

3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

4) кошти державного та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

У практиці господарської діяльності підприємств як правило використовуються три способи виконання капітальних робіт: підрядний, господарський, змішаний.

Підрядний спосіб включає в себе проектування і здачу об’єктів “під ключ” – коли підрядна організація займається будівництвом, комплектуванням обладнання і його монтуванням.

При господарському способі підприємство самостійно організовує виконання будівельно-монтажних робіт, що оправдовує себе в умовах обмежених фінансових ресурсів та при будівництві і реконструкції об’єктів, що не вимагають реалізації складних технічних функцій.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їх собівартості.

Основні засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв’язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефектив­ність використання основних засобів на підприємстві.

Своєчасний ремонт основних засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних засобів і заміні або відновленні їх окремих частин.

Середній ремонт проводиться для часткового відновлення основних засобів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.

Капітальний ремонт машин, устаткувань проводиться для відновлення їхнього виробничого ресурсу. При цьому здійснюється, як правило, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.

Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами.