- •Теоретичні основи управління фінансами установ та організацій
- •Структура і загальна характеристика фінансової системи
- •Принципи організації фінансів установ організацій
- •Еволюція організаційно-правових форм підприємницької діяльності.
- •Особливості функціонування фінансів сг різних організаційно-правових форм.
- •Фінанси установ невиробничої сфери.
- •Принципи функціонування невиробничих установ.
- •8.Фінанси бюджетних установ.
- •9. Фінансові ресурси політичних партій.
- •10. Контроль за ефективністю використання фінансових ресурсів політичних партій.
- •11. Особливості фінансової діяльності політичних партій в Україні.
- •12. Фінансові ресурси професійних спілок.
- •13. Особливості фінансової діяльності професійних спілок в Україні.
- •14. Фінансові ресурси доброчинних фондів.
- •16. Основні принципи діяльності кредитної спілки
- •17. Державна реєстрація та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки
- •18. Капітал ,резерви та інші фонди кредитної спілки
- •19.Фінансові ресурси кредитної спілки
- •20. Особливості фінансової діяльності кредитних спілок в Україні
- •21 Капітал, резерви та інші фонди страхової компанії
- •22. Фінансові ресурси страхової компанії
- •23. Особливості фінансової діяльності страхових компаній
- •24. Капітал, резерви та інші фонди банківської установи
- •25. Фінансові ресурси банківської установи
- •26. Особливості фінансової діяльності банківських установ в Україні
- •27. Основні принципи діяльності промисловго підприємства
- •28. Майно промислового підприємства
- •29.Капітал, резерви та інші фонди промисловго підприємства
- •30. Фінансові ресурси промислових підприємств
- •31. Капітал, резерви та інші фонди торговельного підприємства.
- •32. Фінансові ресурси торговельного підприємства.
- •33. Фінансове планування на торговельному підприємстві.
- •34. Господарська діяльність аграрного підприємства.
- •35. Фінансові ресурси аграрного підприємства.
- •36. Фінансове планування на аграрному підприємстві.
- •37. Зміст і принципи функціонування фінансів організацій.
- •38. Фінансова система.
- •39. Місце фінансів установ і організацій у фінансовій системі.
- •40. Фінанси організацій і індивідуальних підприємців.
- •41. Фінанси організацій невиробничого сектора.
- •42. Фінанси громадян.
- •43. Функції фінансів установ і організацій.
- •44. Фінансові ресурси і капітал організації.
- •45. Джерела формування фінансових ресурсів господарських структур.
- •46. Статутний капітал установ та організацій
- •47. Додатковий капітал установ та організацій
- •48. Резервний капітал установ та організацій
- •49. Централізовані джерела фінансування установ та організацій
- •50. Зміст фінансової роботи в установах та організаціях
- •52. Грошові витрати організацій і установ
- •53. Витрати пов’язані з отриманям прибутку
- •54. Витрати не пов’язані з отриманям прибутку
- •55. Витрати примусового характеру
- •56. Витрати капітального характеру
- •57. Поточні витрати установ та організацій
- •58. Виробничі витрати установ та організацій
- •59. Управлінські витрати установ та організацій
- •60. Відрахування на соціальні потреби
- •61. Планування та контроль витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт і послуг)
- •62. Організація планування собівартості реалізованої продукції
- •63. Фінансовий контроль за поточними витратами
- •64. Грошові надходження і доходи організації
- •65. Позареалізаційні доходи установ і організацій
- •66. Надзвичайні доходи установ і організацій
- •67. Виручка від реалізації продукції установ і організацій
- •68. Формування і розрахунок балансового, оподаткованого та чистого прибутку
- •69. Методи планування прибутку
- •Аналітичний метод: Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їхню величину.
- •70. Балансовий прибуток організацій і установ
- •71. Об’єкти управління фінансами в установі та організації
- •72. Управління потоками грошових коштів установ та організацій
- •73. Організація грошового обігу установ та організацій
- •74. Управління дебіторською заборгованістю установ та організацій
- •76. Державна підтримка інвестиційних проектів
- •77. Оборотні кошти установ та організацій.
- •78. Фінансові відносини установ та організацій
- •79. Політика управління фінансовими ресурсами установ та організацій.
- •81. Фінансової безпеки установ та організацій
- •82. Класифікації фінансових ризиків установ та організацій
- •84. Тимчасовий фінансовий ризик. Методи оцінки.
- •85. Податковий ризик. Методи управління
- •86. Методи оцінки ризиків установ та організацій
- •87. Методи управління ризиками установ та організацій
- •88. Аналіз доцільності витрат установ та організацій.
- •89.Фінансова стійкість установ та організацій
- •90. Оцінка ліквідності та платоспроможності установ та організацій
88. Аналіз доцільності витрат установ та організацій.
Сутність методу аналізу доцільності витрат ґрунтується на тім, що в процесі підприємницької діяльності витрати по кожнім конкретному напрямку, а також по окремих елементах, не мають однаковий ступінь ризику. Іншими словами, ступінь ризику двох різних напрямків діяльності однієї і тієї ж фірми неоднаковий; і ступінь ризику по окремих елементах витрат усередині того самого напрямку діяльності також неоднакова. Так, наприклад, гіпотетично заняття ігорним бізнесом більш ризиковане в порівнянні з виробництвом хліба і витрати, що несе диверсифіційна фірма на розвиток цих двох напрямків своєї діяльності, будуть також відрізнятися по ступені ризику. Навіть у тому випадку, якщо припустити, що розмір витрат по статті «оренда приміщень» буде однаковим по обох напрямках, те все рівно ступінь ризику буде вище в ігорному бізнесі. Така ж ситуація зберігається і з витратами усередині того самого напрямку. Ступінь ризику по витратах, зв'язаним з покупкою сировини (яке може бути доставлено не точно в зазначений термін, його якість може не цілком відповідати технологічним чи нормам його споживчі властивості можуть бути частково загублені при збереженні на самім підприємстві і т.д.), буде вище, ніж по витратах на заробітну плату.
Перевитрата витрат може бути викликана одним з чотирьох основних факторів або їх комбінацією:
• первісною недооцінкою вартості;
• зміною меж проектування;
• різницею у продуктивності;
• збільшенням первісної вартості.
Таким чином, визначення ступеня ризику шляхом аналізу доцільності витрат орієнтовано на ідентифікацію потенційних зон ризику. Такий підхід доцільний ще і з тих позицій, що дає можливість виявити «вузькі місця» у діяльності підприємства з погляду ризикованості, а після розробити шляху їхньої ліквідації.
Перевитрата витрат може відбутися під впливом усіх видів ризиків, про які говорилося раніше під час їхньої класифікації.
Для аналізу доцільності витрат стан по кожному з елементів витрат повинний бути розділене на області ризику), що являють собою зону загальних утрат, у границях яких конкретні втрати не перевищують граничного значення встановленого рівня ризику:
1) область абсолютної стійкості;
2) область нормальної стійкості;
3) область хитливого стану:
4) область критичного стану;
5) область кризового стану.
В області абсолютної стійкості ступінь ризику по розглянутому елементі витрат відповідає нульовому ризику. Дана область характеризується відсутністю яких-небудь утрат при здійсненні підприємницької діяльності з гарантованим одержанням планового прибутку, розмір якої теоретично не обмежений. Елемент витрат, що знаходиться в області нормальної стійкості, характеризується мінімальним ступенем ризику. Для даної області максимальні втрати, що може нести суб'єкт підприємницької діяльності, не повинні перевищувати границі планового чистого прибутку Таким чином, мінімальний ступінь ризику забезпечує фірмі «покриття» усіх її витрат і одержання тієї частини прибутку, що дозволяє покрити всі податки.
Область хитливого стану характеризується підвищеним ризиком, при цьому рівень утрат не перевищує розміри розрахункового прибутку (тобто тієї частини прибутку, що залишається в підприємства після усіх виплат у бюджет, сплати відсотків за кредит, штрафів і неустойок). Таким чином, при такому ступені ризику суб'єкт підприємницької діяльності ризикує тим, що він у гіршому випадку дістане прибуток, величина якої буде менше її розрахункового рівня, але при цьому буде можливість зробити покриття усіх своїх витрат.
У границях області критичного стану, який відповідає критичний ступінь ризику, можливі втрати в границях валового прибутку (тобто загальній сумі прибутку, що отримана підприємством до добутку усіх відрахувань і відрахувань). Такий ризик є небажаним, тому що при цьому фірма ризикує втратити не просто прибуток, а і не покрити цілком свої витрати.