Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.

Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки. Тема 4.3. Ідеали науки та етика сучасного вченого

Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.

Наука є необхідний складовим елементом суспільного розвитку.

• Наука – це специфічна діяльність спрямована на отримання нових теоретичних та прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.

• Наука - це спосіб спостереження, класифікації, опису, здійснення експериментального дослідження і теоретичного пояснення природних явищ (Американський етимологічний словник англійської мови)

• Наука як форма діяльності людини по виробленню, систематизації і перевірці забезпеченню безперервного розвитку знань, розкриває зміст функціонування об'єктивних законів природи, суспільства і мислення.

Історичний розвиток науки

В античності і середньовіччі наука була розвита надзвичайно слабко, на етапі розробки були розроблені принципи всебічного, теоретичного та експериментального обґрунтування знання.

У Новий час, наука стає широко розповсюдженим явищем, з'являється багато освічених людей, завдяки роботам Декарта введено поняття “універсальної науки”.

В ХХст. відбувається створення широкої експериментальної бази наукових досліджень.

Основні визначення науки:
1). специфічна форма суспільної свідомості, основу якої складає система знань;
2). процес пізнання об’єктивних закономірностей;
3). певний вид розподілу суспільної праці;
4). один із важливих факторів суспільного розвитку і процес виробництва знань та їх використання;

Цілі науки – це 1). опис, пояснення, передбачення процесів та явищ об’єктивної дійсності, що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває (теоретичне відтворення дійсності); 2). пізнання законів розвитку природи і суспільства і вплив на природу на основі використання знань для одержання корисних суспільству результатів.

Основні ознаки науки:

• наявність систематизованого знання (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, основних понять, фактів);

• наявність наукової проблеми, об’єкта предмета дослідження;

• практична значимість як явища (процесу), що вивчається, так і знань про нього.

Предмет науки: системно-структурна характеристика явищ об’єктивної дійсності, яка включає лінію спадковості; зв’язок наукової картини світу з реальним світом.

Основні функції науки

пізнавальна	практично-дієва
здатність науки розкривати сутність речей в процесі пізнання	участь науки в перетворювальній діяльності людини і суспільства

Роль науки: трансформація системи донаукових традиціоналістичних уявлень про світ, яка передбачає проект всеохоплюючої, цілісної картини світобудови, заснованої на принципах і методах раціонального пізнання.

Призначення науки: виявлення внутрішніх закономірностей та зв’язків усіх явищ та процесів, які відбуваються в природі, суспільстві та мисленні.

Схема пізнання в науці

Основні аспекти розвитку науки

Основні закономірності розвитку науки: розвиток науки обумовлюється історичними умовами; відносна самостійність науки визначається ступенем розвитку процесу пізнання, задачами практики.

Спадкоємність: в розвитку ідей та принципів, нерозривного пізнання, як внутрішньо єдиного процесу; поступовий розвиток науки при чередуванні періодів (еволюційного) розвитку та революційного (ломка теоретичних основ науки).

Взаємозв’язок та взаємодія всіх складових галузей науки в результаті чого предмет однієї науки має досліджуватись методами інших наук; свобода критики, обговорення незрозумілих питань.

Критика. Наука завжди здатна поставити під сумнів та переглянути свої фундаментальні положення.

Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком і використанням. Будь-яке наукове відкриття є спільною працею наукового співтовариства, оскільки закономірно наука виступає як сумарне вираження людських успіхів у пізнанні світу.

Тому наука виникає тільки з появою суспільного характеру продуктивних сил, з розвитком суспільної праці і виробництва у великому масштабі.

Наука внесла безумовно величезний внесок у розуміння світу, а це розуміння світу у свою чергу привело до ще більш практичних досягнень в науці.