- •Войтович р.В.
- •Опорний конспект
- •Тема 1.2. Завдання та функції методології та логіки наукових досліджень
- •Тема 1.3. Основні форми та рівні методології наукових досліджень
- •Тема 1.4. Сутність природничої та гуманітарної методології наукових досліджень
- •Висновки до розділу 1
- •Тема 2.2. Основні етапи становлення логіки і методології наукових досліджень
- •Тема 2.3. Проблема істини у науковому пізнанні.
- •Шкала істинності
- •Тема 2.4. Роль практики в процесі пізнання
- •Тема 3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
- •Тема 3.2. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •Тема 3.3. Основні рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний.
- •3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
- •3.2. Форми чуттєвого та раціонального пізнання
- •Тема 3.3. Основні рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний
- •Теоретичний рівень наукового дослідження
- •Емпіричний рівень наукового пізнання
- •Експеримент
- •Тема 3.3. Форми наукового пізнання
- •2. Проблема
- •Тема 3.4. Методи наукового пізнання
- •Висновки до розділу 3
- •Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.
- •Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки. Тема 4.3. Ідеали науки та етика сучасного вченого
- •Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.
- •Історичний розвиток науки
- •Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки.
- •1. Факти
- •2. Поняття та категорії
- •3. Принципи
- •4. Закон
- •5. Наукове знання
- •Тема 5.3. Ідеали науки та етика сучасного вченого
- •Висновки до розділу 4
- •Основні механізми підвищення
- •Тема 5.2. Сучасні концепції розвитку науки
- •Тема 5.3. Сучасний стиль наукового пізнання.
- •Тема 5.4 Проблема лженауки у сучасному науковому пізнанні.
- •Тема 5.5. Місце та роль науки у сучасному суспільстві.
- •Висновки до розділу 5
- •Нотатки до розділу 5
- •Тема 6.4. Технократичність культури наукової творчості.
- •Тема 6.2. Рівні методології наукової творчості.
- •Три форми наукової
- •Повнота
- •Інтегрованість
- •Структура спрощеності розуміння змісту проблеми
- •Тема 6.3. Технократичність культури наукової творчості. Правила та стандарти наукової творчості, як елементи наукової творчості.
- •Перевірки фальсифікації теорії
- •6.4. Методологія організації наукової діяльності.
- •Загальні принципи наукової праці:
- •Основні елементи самоорганізації:
- •Правила досягнення системності у науковій діяльності:
- •Тема 7.2. Методика вибору теми дослідження
- •Тема 7.3. Вивчення джерельної бази дослідження
- •Пошук, накопичення та обробка наукової інформації
- •Тема 7.4. Структура наукового дослідження
- •1. Вступ
- •2. Актуальність теми дослідження
- •3. Мета і завдання дослідження
- •4. Об’єкт і предмет дослідження
- •5. Робоча гіпотеза дослідження.
- •6. Теоретико-методологічна основа дослідження
- •7. Наукова новизна одержаних результатів
- •8. Практичне значення одержаних результатів
- •9. Висновки
- •Тема 7.5. Впровадження результатів наукового дослідження
- •Ефективність наукових досліджень
- •Тема 7.6. Вимоги до оформлення наукового дослідження (магістерської роботи)
- •Тема 7.7. Критерії рецензування та оприлюднення результатів наукового дослідження
- •Резензування наукового дослідження
- •Висновки до розділу 7
- •Мамардашвили м.К. Стрела познания. Набро-сок естественноисторической гносеологии. - м.:Языки русской культурн, 1996. - 304 с.
- •Эйнштейн а., Собрание научных трудов, т. 1, с. 568, м. 1965
- •Рекомендації до вивчення курсу розділ 1. Методологія наукових досліджень як прикладна теорія пізнання
- •Види навчальної діяльності, передбачені у розділі 1 Семінарське заняття 1
- •Види навчальної діяльності, передбачені у розділі 5 Семінарське заняття “Основні методологічні проблеми розвитку сучасної науки ”
- •Регирер е. И. Развитие способностей исследования. — м., 1994.
- •Форма звітності для завдання 6.1.1
- •Форма звітності для завдання 6.1.2
- •Форма звітності для завдання 6.1.3
- •Форма звітності для завдання 6.2.1.
- •Форма звітності для завдання 6.2.2
- •Форма звітності для завдання 7.1.1
- •Форма звітності для завдання 7.1.2
- •Форма звітності для завдання 7.1.3
- •Форма звітності для завдання 7.1.4
- •Форма звітності для завдання 7.2.1
- •Форма звітності для завдання 7.2.2
- •Форма звітності для завдання 7.2.3
- •Форма звітності для завдання 7.2.4
- •Форма звітності для завдання 7.3.1
- •Форма звітності для завдання 7.3.2
- •Форма звітності для завдання 7.3.3
- •3. Знання – це:
- •7. Структура спростування змісту проблеми:
- •9. Стандарти протистоять таким явищам як:
Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки.
1. Факти
Науковий факт – це подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження.
Розвиток науки йде від збору фактів, їхнього вивчення і систематизації, узагальнення і розкриття окремих закономірностей до утворення чітко взаємоузгодженої, логічно структурованої системи наукових знань, що дозволяє пояснити уже відомі факти і спрогнозувати нові.
Науковий факт є елементом, який у сукупності з іншими становить основу наукового дослідження, відображає об’єктивні властивості явищ та процесів, на основі чого визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.
Наукова об’єктивна істина – полягає в констатації фактів світу.
Етапи накопичення фактів в науці:
1. накопичення фактів; |
|
2. систематизація фактів; |
|
3. узагальнення фактів; |
|
4. логічне осмислення (структурування) фактів; |
|
|
Без систематизації, узагальнення, логічного осмислення фактів не може існувати жодна наука, адже вони стають складовою частиною наукових знань, коли виступають у систематизованому, узагальненому виді.
Наука починається з безпосередніх спостережень окремих подій, фактів, що фіксуються висловленнями. Для вченого дуже важливо знайти деяку регулярність, тому що виявлена регулярність дозволяє пояснювати і прогнозувати явища.
|
|
|
|
|
2. Поняття та категорії
Найважливішим структурним елементом науки є поняття.
Поняття – це систематизація та узагальнення фактів за допомогою найпростіших абстракцій.
Найбільш широкі поняття називають категоріями.
Категорії – це найбільш загальні абстракції
До категорій відносяться поняття про форму і зміст явищ.
3. Принципи
Важливим засобом розвитку наукового пізнання — є принципи (постулати).
Принципи - це вихідні положення будь-якої галузі науки, які є початковою формою систематизації знань.
4. Закон
Закон – це система зв’язків, що відбивають найбільш істотні, стійкі, повторювані об'єктивні внутрішні зв'язки в природі, суспільстві і мисленні.
Закон, характеризує внутрішній суттєвий зв’язок явищ об’єктивної дійсності і зумовлює їх закономірний розвиток.
До тих пір поки відповідні закони не відкриті, людина може лише описувати явища, збирати, систематизувати факти, але вона нічого не може пояснити і спрогнозувати.
Наукові закони виступають у формі визначеного співвідношення понять, категорій.
|
|
|
|
5. Наукове знання
Наукове знання – це знання, яке належно перевірене та логічно обґрунтоване.
Наука використовує знання, які не завжди використовують на практиці, тому для неї характерним є здійснювати цілеспрямований контроль за отриманням знань і забезпечувати його досвідну перевірку, а також виведення нових знань на основі вже існуючих.
Знання стає науковим тоді, коли воно досягає високого рівня розвитку, абстрагування, теоретичності, розкриває сутність явищ та взаємозв’язки між ними, а також пояснює чому дане явище протікає так чи інакше, і відповідно прогнозує його подальший його розвиток. Тому науковим не можливо вважати будь-яке знання, хоча воно і взаємодіє із іншими формами знань.
Істинність наукового знання визначається не тільки логікою, але насамперед обов'язковою перевіркою його на практиці. Наукові знання принципово відрізняються від сліпої віри (яка базується на безапеляційному визнанні істинним того чи іншого положення, без належного логічного обґрунтування і практичної перевірки).
В основі розвитку науки лежить отримання істинних знань.
Істинні знання – це система принципів, закономірностей, законів, основних понять, наукових фактів, теоретичних положень і висновків, які відображають об’єктивний стан речей.
Форми наукового знання:
відносне знання |
знання, яке будучи в основному адекватним відображенням дійсності, відрізняється певною неповнотою збігу разом з об’єктом; |
абсолютне знання |
повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об’єкт, що забезпечує абсолютний збіг з об’єктом; |
|
|
|
|
|
|
|
6. Методи
Метод - це спосіб здійснення теоретичного або практичного дослідження якого-небудь явища чи процесу.
Метод являє собою інструмент для вирішення головної задачі науки - відкриття об'єктивних законів дійсності.