Основні механізми підвищення

ефективності науки як засобу науково-технічного розвитку:

1. Безпосередня творча діяльність дослідників є умовою підвищення методологічного рівня наукової праці, у формулюванні нових ідей та в освоєнні перспективних методів досліджень.
2. Управління науковим процесом, яке полягає у створенні найбільш сприятливих умов для плідної праці всіх суб’єктів сучасного наукового процесу.
3. Удосконалення соціального, економічного механізму, що забезпечує найшвидше освоєнню наукових результатів на виробництві та визнання їх суспільною практикою в цілому.

Науково-технічний прогрес є засобом розвитку сучасної науки.

Науково-технічна інформація та її вплив на сучасний розвиток науки. Характерною особливістю сучасної науки є бурхливий розвиток нових наукових даних, одержуваних у результаті досліджень. Щорічно у світі видається більш 500 тисяч книг з різних питань. Але, незважаючи на це, величезна кількість науково-технічної інформації залишається неопублікованою. За деякими даними падіння цінності інформації ("старіння") орієнтовно складає 10% у день.

Відшукати нову, передову, наукову методологію вирішення проблеми є складним завданням як для науковця, так і для великого наукового співтовариства. Недостатнє використання світової інформації приводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержуваних даних досягає в різних сферах науково-технічної творчості 60 і навіть 80%, що приводить до неймовірних втрат.

Кожен крок на шляху прогресу науки досягається клопіткою працею та дорогою ціною. За останні чотири десятиліття збільшення в два-три разів кількості нових наукових даних супроводжувалося у світі восьми-, десятикратним ростом обсягу друкованої і рукописної інформації, п'ятнадцяти-, двадцятиразовим збільшенням чисельності вчених і більш ніж сторазовим ростом асигнувань на науку і на освоєння її результатів.

Основні носії інформації, яка містить науковий результат:
книги (підручники, навчальні посібники, монографії);
періодичні видання (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірники);
нормативні документи (стандарти, ТУ, інструкції, тимчасові вказівки, нормативні таблиці й ін.);
каталоги і прейскуранти;
патентна документація (патенти, винаходи);
звіти про науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;
інформаційні видання (збірники НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес-інформація, виставочні проспекти й ін.);
переклади іноземної науково-технічної літератури;
матеріали науково-технічних і виробничих нарад;
дисертації, автореферати;
виробничо-технічна документація організацій (звіти, акти приймання робіт і ін.);
вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали й ін.).

Ці документи створюють велетенські інформаційні потоки, темпи яких щорічно зростають, що реально позначується на сучасних умовах розвитку науки.