Тема 7.7. Критерії рецензування та оприлюднення результатів наукового дослідження

Обов’язковою умовою визначення стану досягнення вченим своєї дослідницької мети та реальності наукового результату є його рецензування.

Резензування наукового дослідження

• Рецензія (відгук про наукову працю) — це робота, у якій критично оцінюють основні положення і результати рецензованого дослідження.

• Готуючи рецензію на певне наукове дослідження особливу увагу звертають на актуальність його теоретичних положень, доцільність і оригінальність обраних методів дослідження, новизну і вірогідність отриманих результатів, їхню практичну значимість.

Структура рецензії:

• обґрунтування необхідності (актуальність) теми дослідження;

• оцінка ідейного і наукового змісту (основна частина рецензії), мови, стилю;

• послідовність викладу результатів дослідження;

• оцінка ілюстративного матеріалу, обсягу досліджень і методики викладу (рекомендації про скорочення чи доповнення);

• загальні висновки;

• підсумкова оцінка дослідження.

• Критика рецензента має бути принциповою, науково обґрунтованою, вимогливою, але разом з тим і доброзичливому, сприяти поліпшенню даного дослідження.

Критерії проголошення наукової доповіді:

Доповідь має містити короткий виклад основних наукових положень автора, їхнє практичне значення, висновки і пропозиції. Час доповіді 7-15 хв, аргументація повинна бути короткою і чіткою. Доцільно виділяти лише основну ідею дослідження, не деталізуючи при цьому окремі його положення.

Критерії проголошення наукової доповіді:
Не рекомендується текст доповіді читати перед аудиторією, її лише використовують для цитування окремих положень. Емоційність, переконаність доповідача, його уміння полемізувати забезпечує контакт з аудиторією, зосереджує увагу слухачів. Головним у науковій доповіді є зміст і наукова аргументація.
Виразність і простота мови при викладі доповіді у великій мері залежить від темпу, голосності й інтонації. Спокійна, некваплива манера викладу завжди імпонує слухачам. Доповідачу необхідно стежити за правильністю літературної вимови, уживати слова відповідно до їх змісту.
Відповідати на питання потрібно давати коротко, виявляючи коректність та скромність в оцінці своїх наукових результатів, витриманість і тактовність навіть у випадку різких виступів опонентів. Самокритичність і поважне ставлення до конструктивної критики - важлива умова усунення недоліків у дослідженні.
У ряді випадків по доповіді складають тези, у яких коротко (1—2 сторінки) викладають головну ідею, основу доповіді і необхідну аргументацію.

• Вчений обов’язково має вміти презентувати науковому співтовариства результат своєї діяльності - виступати з короткою і чіткою доповіддю, (окресливши сутність основних логічних зв'язків між окремими елементами досліджуваного явища), вести наукову дискусію, переконливо аргументувати свої наукові положення. Це уміння виробляється систематичною наполегливою роботою над дослідженнями, доповідями і виступами перед науковими колективами.