4.1.5. Державний і відомчий нагляд за вимірювальним устаткуванням

За технічним станом вимірювального устаткування і його правильною експлуатацією, дотриманням правильності вимірів установлений державний і відомчий нагляд. Державний нагляд здійснює Державний комітет із стандартизації та метрології Кабінету Міністрів України цей орган розробляє і затверджує стандарти на міри і ваговимірювальні прилади, на методи їхньої перевірки, організовує контроль за якістю виготовлення і ремонту всього вимірювального устаткування, здійснює періодичну перевірку і таврування мір і ваговимірювального устаткування, вилучає з експлуатації непридатні вимірювальні прилади. Перевірку і таврування вимірювальних приладів виконують при випуску з заводу, після капітального ремонту й у процесі експлуатації.

Державні повірителі здійснюють перевірку і таврування вимірювального устаткування у всіх галузях господарства. У закладах ресторанного господарства перевіряють і таврують придатні ваговимірювальні прилади і гирі не рідше одного разу в рік. Ваги і гирі з простроченим клеймом чи ті,, які не пройшли перевірку в ресторані, зберігати не можна. Їх направляють у ремонт чи списують.

Відповідальність за справний стан і правильне використання ваговимірювальних приладів несе  керівник підприємства разом з тими, хто працює на вагах.. Усі вимірювальні прилади повинні бути закріплені за певним працівником, який знає правила роботи на них і терміни представлення на державну повірку і таврування. З числа працівників закладів ресторанного господарства призначають відповідальну особу, для контролю за станом засобів вимірів і дотриманням правил їхнього використання. За обрахування, обмірювання, обваження, користування неперевіреними вимірювальними приладами винних притягають до строгій відповідальності, аж до карної. У разі виявлення несправностей у ваговимірювальному устаткуванні особи, за якими вони закріплені, повинні негайно повідомити про це відповідальному працівнику чи директору. Користуватися цими засобами до усунення несправностей забороняється.

4.2. Устаткування для розрахунків в закладах ресторанного господарства

4.2.1. Призначення електронних контрольно-касових регістраторів, їх роль в організації роботи в ресторанах

Облік і контроль грошових сум, що надходять у каси закладів ресторанного господарств, а також своєчасна здача грошей у банки мають велике значення для розвитку народного господарства України.

Всі існуючі способи здійснення розрахунків зі споживачами можна поділити на дві групи: безмашинні і з використанням касових апаратів.

 До безмашинних способів належать: а) розрахунки без видачі покупцеві грошового документа; б) видачею попередньо підготовленого документа; в) із видачею документа, який оформляється в момент здійснення розрахунків за придбані товари чи надані послуги.

Використання машинних способів проведення розрахунків забезпечує: можливість точного обліку торговельної виручки по кожному з касирів і в цілому по торговельному підприємстві, високу продуктивність праці, скорочення до мінімуму помилок при проведенні розрахунків за товари, зменшення затрат часу на розрахунки за товари, підвищення культури торговельного обслуговування, вивчення реалізованого попиту на кожен з запрограмованих товарів або страв тощо.

Конструкція сучасних ЕККА забезпечує можливість виконання таких операцій: програмування різних параметрів товарів (залежно від моделі ЕККА); програмування постійної інформації (назви ресторанного підприємства, його адреси, фіскального номера, % ставок ПДВ, дати і часу тощо); продаж як попередньо запрограмованих так і незапрограмованих товарів; отримання службових та фіскальних звітів; службового внесення і видачі готівки; корекція неправильно набраної інформації; анулювання зареєстрованих товарів у межах незакритого чека тощо. Окремі моделі ЕККА також дають можливість здійснювати зчитування штрихового коду; програмувати продаж товарів, отримувати звіти за допомогою ЕОМ; використовувати кредитні картки для розрахунків за придбані товари; працювати в режимі продажу товарів у комплексі з електронними вагами.

Все це сприяє прискоренню товарооборотності, скороченню чисельності працівників, які займаються обліком товарно-матеріальних цінностей. Окремі моделі сучасних ЕККА є складовими частинами автоматизованих систем управління торговельно-технологічними процесами, що сприяє підвищенню рівня оперативного керівництва закладів ресторанного господарства.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій, до яких згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат із продажу товарів (послуг) тощо; створює умови для чіткого обліку і контролю готівки, отриманої від покупців за продані товари, сприяє як механізації праці контролерів-касирів, так і точному обліку і зберіганню товароматеріальних цінностей.

Відповідно до загальноприйнятої у світовій практиці класифікації електронних контрольно-касових апаратів (далі ЕККА), вони за сферами застосування поділяються: 1) ЭККА для торгівлі; 2) ЭККА для сфери послуг; 3) ЭККА для торгівлі нафтопродуктами; 4) ЭККА для готелів і ресторанів.

Залежно від функціональних можливостей апарати додатково поділяються на: 1) автоматний ЭККА; 2) пасивний системний ЭККА; 3) активний системний ЭККА.