16. Характеристики аналізаторів

1. Психологічна залежність між інтенсивністю відчуття і силою його подразника - "поріг відчуттів". Нижній поріг відчуттів - мінімальна величина подразника, що викликає ледь помітне відчуття (Зо). Сигнали, інтенсивність яких менше Зо, людиною не відчуваються. Верхній поріг - максимальна величина подразника, що здатний адекватно сприймати аналізатор ^тах). Інтервал м/у Зо і Зтах - "діапазон чутливості".

2. Диференціальний, різницевий поріг - найменша зміна в силі і характері діючого подразника, що зауважується людиною (ЧЕРВОНИЙ). Величина АЗ пропорційний інтенсивності сигналу 3; АЗ/3 = ДО - закон Вебера. Для зорового аналізатора ДО = 0,01, для слухового - ДО = 0,1. Завдяки цьому порогу ми постійно уловлюємо невеликі зміни параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища: ступінь освітленості, чи збільшення зменшення сили звуку, вібрації. Пороги усіх відчуттів індивідуальні для кожної людини, їхні характеристики визначені генетично, відносно стабільні, хоча і випробують великі вікові коливання.

3. Оперативний поріг розрізнення сигналів - точність і швидкість розрізнення досягають максимуму. Він у 10-15 разів вище диференціального порога.

А. Інтенсивність відчуття (Е) прямо пропорційна логарифму сили подразника 3 (закон Вебера - Фехнера) Е = кіод^ + с.

5. Часовий поріг - мінімальна тривалість впливу подразника, необхідна для виникнення відчуттів. Просторовий поріг визначається мінімальним розміром ледь відчутного подразника. Гострота зору - здатність ока розрізняти дрібні деталі предметів. Розміри предметів виражаються в кутових величинах, що зв'язані з лінійними розмірами по формулі (д а/2 = Г|/21_, де а - кутовий розмір об'єкта, п - лінійний розмір, Е - відстань від ока до об'єкта. У людей з нормальним зором просторовий поріг гостроти зору дорівнює 1 угл.хв, мінімально припустимі розміри елементів відображення, пропоновані людині, повинні бути на рівні оперативного порога не менш 15 угл.хв (для предметів простої форми). Для складних предметів, упізнання яких ведеться по зовнішніх і внутрішніх ознаках - не менш 30-40. Обсяг зорового сприйняття - число об'єктів, що може охопити людина протягом одного погляду (при пред'явленні не зв'язаних об'єктів - 4-8 елементів).

6. Латентний період реакції - проміжок часу від моменту подачі сигналу

до моменту виникнення відчуття. Після закінчення впливу подразника

зорові відчуття зникають не відразу, а поступово (інерція зору = 0,1-0,2

сек). Тому час дії сигналу й інтервал між сигналами, що з'являються, повинні бути не менше часу збереження відчуттів, рівного 0,2-0,5 сек. Інакше

сповільнюється швидкість і точність реагування, оскільки під час приходу нового

сигналу в зоровій системі людини ще буде залишатися образ попереднього

сигналу.

7. Органи чуття можуть змінювати свої характеристики, пристосовуючись до змінених умов - адаптація відчуттів. Наприклад, при переході від світла до темряви і назад чутливість ока до різних подразників міняється в 10-ки раз. Повна зорова адаптація може зайняти 40 хвилин, може зникати чи знову з'являтися відчуття кольору: при адаптації до темряви колірний зір зникає; при адаптації до світла спочатку сприймаються яскраво-блакитні кольори, а потім оранжево-червоні. Чутливість міняється при цьому на кілька порядків.

Перебування в абсолютній темряві підвищує чутливість до світла за 40 хвилин

у 20 тисяч разів. Швидкість і повнота адаптації різних сенсорних систем не одинакова: висока адаптивність - при нюху, у тактильних відчуттях і повільна -

зорова і слуховая адаптація. Найменший ступінь адаптації - біль (це сигнал про небезпечні порушення в роботі організму, швидка адаптація больових відчуттів могла б загрожувати йому загибеллю.