- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
20. Порушення сприйняття
При різкій фізичній чи емоційній перевтомі іноді відбувається підвищення сприйнятливості до звичайних зовнішніх подразників. Денне світло раптом засліплює, кольорування навколишніх предметів робиться незвичайно яскравим. Звуки оглушають, ляскіт дверей звучить як постріл, дзенькіт посуду стає нестерпним. Запахи сприймаються гостро, викликаючи сильне роздратування. Тканини, що доторкаються до тіла здаються шорсткуватими і грубими. Ці зміни сприйняття називаються гіпертезією. Протилежний їй стан - гіпостезія, яка виражається в зниженні сприйнятливості до зовнішніх стимулів і пов'язана з розумовою перевтомою. Навколишнє стає неяскравим, невизначеним, втрачає чуттєву конкретність. Предмети немов позбавляються фарб, все виглядає бляклим і безформним. Звуки доносяться глухо, голоса навколишніх втрачають інтонації. Усе здається малорухомим, застиглим.
Галюцинаціями зазвичай називають сприйняття, що виникли без наявності реального об'єкта (бачення, примари, мнимі звуки, голоси, запахи). Галюцинації є, як правило, наслідком того, що сприйняття виявляється насиченим не зовнішніми дійсними враженнями, а внутрішніми образами. Людиною, що знаходиться у полоні галюцинацій, вони переживаються як істинно сприймане, тобто люди під час галлюцинацій дійсно бачать, чують, а не уявляють або представляють. Для галюцинацій суб'єктивні почуттєві відчуття є такі ж дійсні, як і вихідні з об'єктивного світу.
Найбільший інтерес викликають звичайно зорові галюцинації, що відрізняються незвичайним різноманіттям: бачення можуть бути безформними (полум'я, дим, туман) чи, навпаки, здаватися більш чіткими, ніж образи реальних предметів. Величина бачень також характеризується великою амплітудою; бувають як зменшені, так і збільшені, гігантські. Зорові галюцинації можуть бути і безбарвними, але набагато частіше в них природне чи вкрай інтенсивне забарвлення, частіше яскраво-червоне чи синє. Бачення можуть бути рухливими чи нерухомими, не мінливого змісту (стабільні галюцинації) і постійно мінливі у виді різноманітних подій, що розігруються як на сцені або в кіно (сценоподібі галюцинації). Виникають одиночні образи (одиночні галюцинації), частини предметів, тіла (одне око, половина обличчя, вухо), юрби людей, зграї звірів, комахи, фантастичні істоти. Зміст зорових галюцинацій робить дуже сильний емоційний вплив: може лякати, викликати жах або, навпроти, інтерес, замилування, навіть преклоніння.
Від галюцинацій варто відрізняти ілюзії, тобто помилкові сприйняття реальних речей чи явищ. Обов'язкова наявність справжнього об'єкта, хоча і сприйманого помилково, - головна особливість ілюзій, які поділяють на афективні, вербальні (словесні) і перейдолічні.
Афективні (афект - короткочасне, сильне емоційне порушення) ілюзії найчастіше обумовлені страхом або тривожним, подавленим настроєм. У цьому стані навіть висячий на вішалці одяг може показатися грабіжником, а випадковий перехожий - ґвалтівником і убивцею.
Вербальні ілюзії полягають у помилковому сприйнятті змісту реально відбуваючихся навколишніх розмов.
Перейдолічні ілюзії найчастіше викликаються зниженням тонусу психічної діяльності, загальною пасивністю. Звичайні візерунки на шпалері, тріщини на стінах або на стелі сприймаються як яскраві картини, казкові герої, незвичайні рослини.