41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).

Стрес - викликана надсильним впливом нервово-психічне перенапруга, адекватна реакція на який раніше не сформована, але повинна бути знайдена в складеній ситуації. Стрес - тотальна мобілізація сил на пошук виходу з дуже важкого, небезпечного стану.

Поняття стресу введене канадським ученим Г.Селье (1907-1982). Він визначив стрес як сукупність адаптаційно-захисних реакцій організму на впливи, що викликають фізичну чи психічну травму. У розвитку стресового стану він виділив три етапи: 1) тривога: 2) опір; 3) виснаження.

Реакція тривоги (алярм-реакція) складається з фази шоку (депресія центральної нервової системи) і фази противошоку, коли відновлюються порушені психічні функції.

Стадія опору (резистентності) характеризується виникненням стійкості до дії стрессоров. При їхньому тривалому впливі сили організму висихають і настає стадія виснаження, зароджуються патологічні дистрофічні процеси ( що приводять іноді до загибелі організму).

Розрізняється стрес фізіологічний і психологічний. Психологічний стрес поділяється на інформаційний (інформаційні перевантаження) і емоційний із трьома різновидами реакцій (імпульсивної, гальмівної і дифузної). Стрес може бути мобілізуючим (австрес - "гарний" стрес) і що демобілізує (дистрес).

У подоланні стресу виявляються два поведінкових типи особистості - інтернали (які розраховують тільки на себе), і екстернали (на допомогу інших людей).

Афект - раптово виникаюче в гострій конфліктній ситуації надмірне нервово-психічне перезбудження, що виявляється в тимчасовій дезорганізації свідомості і крайній активізації імпульсивних реакцій.

При стані афекту значно порушується свідома регуляція дій людини. Поведінка людини при афекті регулюється не заздалегідь обміркованою метою, а тим почуттям, що цілком захоплює особистість і викликає імпульсивні, підсвідомі дії.

Три стадії прояву афекту: на 1 стадії різко дезорганізується вся психічна діяльність, порушується орієнтування в дійсності; на 2 - перезбудження супроводжується різкими, погано контрольованими діями; на 3 стадії спадає нервова напруга, виникає стан депресії, слабкості.

Форми афективного стану: страх (безумовно-рефлекторна емоційна реакція на небезпеку), жах (найвищий ступінь страху), фобії (нав'язлива, гіпертрофована уява про небезпеку - острах висоти і т.д.), гнів.

Фрустрація - конфліктний негативно-емоційний стан, що виникає в зв'язку з крахом надій, зненацька виникшими нездоланними перешкодами на шляху досягнення високозначимих цілей.

У випадку непереборності причин фрустрації (невозвратимости втрат) може виникнути глибокий депресивний стан, зв'язане зі значною і тривалою дезорганізацією психіки (ослаблення пам'яті, здатності до логічного мислення).

У стані фрустрації людина шукає які-небудь виходи, що компенсують, іде в світ мрій, іноді повертається до більш ранніх стадій психічного розвитку (регресує).