- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
Найважливішою особливістю протікання психічних процесів є їх вибірковий спрямований характер. Цей вибірковий, спрямований характер психічної діяльності зв'язують з такою властивістю психіки, як увага.
На відміну від пізнавальних процесів (сприйняття, пам'ять, мислення) увага свого особливого змісту не має; вона виявляється як би всередині цих процесів і невіддільна від них. Увага характеризує динаміку протікання психічних процесів.
Увага – це спрямованість психіки (свідомості) на визначені об'єкти, що мають для особистості стійку чи ситуативну значимість, зосередження психіки (свідомості), що припускає підвищений рівень сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності.
Характеризуючи увагу як складне психічне явище, виділяють функції уваги.
Сутність уваги виявляється насамперед у відборі значимих, релевантних, тобто відповідаючих потребам, відповідаючих даній діяльності, впливу та ігноруванні (гальмуванні, усуненні) інших - несуттєвих, побічних, конкуруючих впливу. Поряд з функцією відбору виділяється функція утримання (збереження) даної діяльності до тих пір, поки не буде досягнута мета. Однієї з найважливіших функцій уваги є регуляція і контроль протікання діяльності.
Увага може виявлятися як у сенсорних, так і мнемічних, розумових і рухових процесах. Сенсорна увага зв'язана зі сприйняттям подразників різного виду. Виділяють зорову і слухову сенсорну увагу. Об'єктами інтелектуальної уваги як вищої її форми є спогади і думки.
Розрізняють три види уваги: мимовільна, довільна .
мимоовільна увага (пасивна, емоційна) - це зосередження свідомості на об'єкті в силу якихось його особливостей.
При пасивності існує залежність мимовільної уваги від об'єкта, що його залучив, і відсутні зусилля з боку людини, спрямовані на те, щоб зосередитися. Коли мимовільна увага емоційна, то виділяють зв'язок між об'єктом уваги й емоціями, інтересами, потребами. У цьому випадку також немає вольових зусиль, спрямованих на зосередження.
Будь який подразник, змінюючи силу своєї дії, привертає увагу. Новизна подразника також викликає недовільну увагу. Велике значення для виникнення мимовільної уваги мають інтелектуальні, естетичні і моральні почуття. Предмет, що викликав у людини подив, замилування, захват, тривалий час приковує його увагу.
Інтерес, як безпосередня зацікавленість чимось, що відбувається, і як вибіркове відношення до світу, звичайно зв'язаний з почуттями і є однією з найважливіших причин тривалої мимовільної уваги до предметів.
Довільна увага (активна, вольова) - це свідомо регульоване зосередження на об'єкті.
Людина зосереджується не на тому, що для неї цікаво і приємно, а на тому, що повинна робити.
Цей вид уваги тісно зв'язаний з волею. Довільно зосереджуючи на об'єкті, людина додає вольового зусилля, що підтримує увагу протягом усього процесу діяльності, вольове зусилля переживається як напруга, мобілізація сил на рішення поставленої задачі. Довільна увага виникає, коли людина ставить перед собою ціль діяльності, виконання якої вимагає зосередженості. Своїм походженням довільна увага зобов'язана праці.
Важливою умовою підтримки довільної уваги є психічний стан людини. Стомленій людині дуже важко зосередити увагу. Значно послабляє довільну увагу емоційне порушення, викликанне сторонніми причинами.