42. Вищі емоції - почуття

Почуття - це емоційна форма відображення соціально значимих явищ. Вони зв'язані з особистісними, соціально значимими цінностями.

Почуття виконують у житті і діяльності людини мотивуючу роль. У відношенні навколишнього світу людина прагне діяти так, щоб підкріпити і підсилити свої позитивні почуття. Вони завжди зв'язані з роботою свідомості, можуть довільно регулюватися. Прояв сильного і стійкого позитивного почуття, сконцентрованого навколо визначеного виду чи діяльності людин називається пристрастю.

Розрізняються праксичні, моральні, естетичні і пізнавальні почуття.

Праксичні почуття - почуття, що виникають у практичній діяльності.

Моральні почуття - це емоційне відношення особистості до свого поводження і поводження інших людей у залежності від його чи відповідності невідповідності соціальним нормам. Моральні почуття засновані на прийнятому в даному суспільстві розумінні добра і зла, боргу і честі, справедливості і несправедливості. Сукупність вироблених даним суспільством правил і норм поведінки називається мораллю. Теорія цих норм і правил - етикою, а практична їхня реалізація - моральністю. Моральні почуття утворять мимовільну мотиваційну сферу поводження особистості. Почуття боргу - це усвідомлення і прийняття тих обов'язків, що людина бере на себе, вступаючи у визначені відносини з іншими людьми. Совість - здатність особистості до морального самоконтролю, критерій її моральної самосвідомості. Почуття совісті - найважливіший стимул удосконалення особистості. Почуття честі - це підвищена емоційна вразливість стосовно тих сторін поведінки, що найбільш значимі для даного суспільства в цілому, для окремої соціальної групи і для самої особистості.

Естетичні почуття - це чуйність, сприйнятливість до прекрасного в навколишній предметному і соціальному середовищі, додання прекрасному ціннісного значення. Естетичні почуття формуються значною мірою засобами мистецтва. Мистецтво збагачує духовне життя людини, піднімає його над буденністю життя і здійснює катарсис - духовне переродження через емоційне потрясіння. Естетичні почуття виявляються в переживанні прекрасного і потворного, комічного і трагічного.

Одне із самих цінних інтелектуальних почуттів людини - незадоволеність досягнутими знаннями, випробовувана їм радість пізнання. Виникнення і задоволення пізнавальної потреби зв'язано з цікавістю і допитливістю.

Цікавість являє собою спрямованість свідомості на зняття невизначеності з тієї чи іншої проблемної ситуації. Стан цікавості припиняється відразу після його задоволення, воно не є основою для подальшого пізнання. Чим вище культурний рівень людини, рівень його психічного розвитку, тим він більш допитливий.

Допитливість - це стійкий стан пізнавальної спрямованості особистості.