- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
30. Розумові операції
Розумова діяльність здійснюється у виді перехідних одних від одного розумових операцій: порівняння - узагальнення, абстракція - класификація - конкретизація. Розумові операції - це розумові дії.
Порівняння - розумова операція, що розкриває тотожність і розрізнивши: явищ і їхніх властивостей, що дозволяє провести класифікацію явищ і й узагальнення. Порівняння - елементарна первинна форма пізнання. Первинно тотожність і розходження встановлюються як зовнішні відносини. Але тим, коли порівняння синтезується з узагальненням, розкриваються усе більш глибокі зв'язки і відносини, істотні ознаки явищ одного класу. Порівняння лежить в основі стабільності нашої свідомості, те диференційованості (незмішуваності понять). На основі порівняння робляться узагальнення.
Узагальнення - властивість мислення й у той же час центральна мислительна операція. Узагальнення може здійснюватися на двох рівнях. Перший елементарний рівень - з'єднання подібних предметів по зовнішнім визнаний кам (генералізація). Але справжню пізнавальну цінність являє собою узагальнення другого, більш високого рівня, коли в групі предметів явищ виділяються істотні загальні ознаки.
Мислення людини рухається від факту до узагальнення, від явища до сутності. Завдяки узагальненням людин передбачає майбутнє, орієнтується в конкретному. Узагальнення починає виникати вже при утворенні представлень, але в повній формі втілюється в понятті. При оволодінні поняттями ми відволікаємося від випадкових ознак і властивостей об'єктів і виділяємо лише їхні істотні властивості.
Елементарні узагальнення відбуваються на основі порівнянь, а вища форма узагальнень - на основі вичленовування загальних-загальної-спільного-істотного-загального, розкриття закономірних зв'язків і відносин, тобто на основі абстракції.
Абстракція (від лат. аьз(гаснув(ю - відволікання) - операція відображення окремих істотних у якому-небудь відношенні властивостей явищ.
У процесі абстрагування людина ніби "очищує" предмет від побічних, ознак, що утрудняють його дослідження у визначеному напрямку. Правильні наукові абстракції відбивають дійсність глибше, повніше, ніж безпосередні враження. На основі узагальнення й абстракції здійснюються класифікація і конкретизація.
Класифікація - угруповання об'єктів по істотних ознаках. На відміну від класифікації, підставою якої повинні бути ознаки, істотні в якому-небудь відношенні, систематизація іноді допускає вибір як підставу ознак малоістотних, але зручних в оперативному відношенні.
На вищому етапі пізнання здійснюється перехід від абстрактного до конкретного.
Конкретизація (від лат. сопсгейо- зрощення) - пізнання цілісного об'єкта в сукупності його істотних взаємозв'язків, теоретичне відтворення цілісного об'єкта. Конкретизація - вищий етап у пізнанні об'єктивного світу, теоретичне освоєння дійсності.