60. Облік темпераменту в діяльності

Немає темпераментів, ідеально придатних для усіх видів діяльності, тому що кожна діяльність пред'являє до психіки людини визначені вимоги. Від темпераменту залежить вплив різних факторів, що визначають рівень нервово-психічної напруги (наприклад, оцінка діяльності, чекання контролю Діяльності, прискорення темпу роботи, дисциплінарні впливи).

Існують чотири шляхи пристосування темпераменту до вимог діяльності. Перший шлях - професійний добір, задача якого - не допустити до даної діяльності облич, що нв мають необхідні властивості темпераменту. Даний шлях реалізують лише тільки при доборі на професії, що пред'являють підвищені вимоги до властивостей особистості. Другий шлях пристосування темпераменту до діяльності полягає в індивідуалізації пропонованих до людини вимог, умов і способів роботи (індивідуальний підхід). Третій шлях у подоланні негативного впливу темпераменту за допомогою формування позитивного відношення до діяльності і відповідних мотивів. Четвертий, основний і найбільш універсальний шлях пристосування темпераменту до вимог діяльності - формування її індивідуального стилю. Під індивідуальним стилем діяльності розуміють таку індивідуальну систему прийомів і способів дії, що характерна для даної людини і доцільна для досягнення успішного результату.

Темперамент - це зовнішній прояв типу вищої нервової діяльності людини, і тому в результаті виховання, самовиховання цей зовнішній прояв може спотворюватися, змінюватися, відбувається "маскування" щирого темпераменту. Темперамент накладає відбиток на способи поводження і спілкування, наприклад, сангвінік майже завжди ініціатор у спілкуванні, нова незвичайна ситуація його тільки збуджує, а меланхоліка, навпроти, лякає, бентежить, він губиться в новій ситуації, серед нових людей. Флегматик також із працею сходиться з новими людьми, свої почуття виявляє мало. Продуктивність роботи людини тісно зв'язана з особливостями його темпераменту.

Достоїнства і недоліки типів темпераменту щодо продуктивності роботи: Достоїнство холерика - у можливості зосередження значних зусиль у короткий проміжок часу, а недолік - при тривалій роботі йому не завжди вистачає витримки. Сангвінік, володіючи швидкою реакцією і підвищеною працездатністю в початковий період роботи, до її кінця знижує працездатність не тільки через швидку стомлюваність, але і через падіння інтересу. Достоїнство флегматика в здатності довго і завзято працювати, але він не в змозі швидко зібратися і сконцентрувати свої зусилля. Меланхолік відрізняється великою витримкою, але повільним входженням у роботу, його працездатність вище в чи середині наприкінці роботи, а не в її початку.

У поведінковому спілкуванні можна і потрібно передбачати особливості реакції обличчя з різним типом темпераменту й адекватно на них реагувати.

Темперамент визначає лише динамічні, але не змістовні характеристики поводження.

61. КОНСТИТУЦІЙНІ І КЛІНІЧНІ ТЕОРІЇ

З часом дані про чотири відомих нам типи темпераментів поповнювалися, накопичувалися і підтверджували відповідність їх реальним фактам, що спостерігаються, але залишалися неясними підстави подібної класифікації. Перші спроби виявити їх спиралися на наочно помітні ознаки, зв'язані з будівлею людського тіла. Цим, імовірно, можна пояснити поява конституційних теорій темпераменту. Найбільш відома з них належить Кречмеру, що узагальнив спостереження, накопичені антропологами і психіатрами. Відповідно до його концепції, між конституцією людини і властивостями його темпераменту існує прямий зв'язок. Кречмер виділив чотири конституціональних типи. Астенік - людина з високим ростом, тендітною статурою, зменшеними поперечними розмірами, плоскою грудною кліткою, витягнутим обличчям, довгим і тонким носом. У Нього плечі вузькі, ноги довгі і худі. Але в нього сильно розвита нервова система, головний мозок. Пікнік - людина малого чи середнього росту, з багатою жировою тканиною, він гладкий, з м'якими рисами обличчя, опуклою грудною кліткою, великим животом, круглою головою на короткій шиї. Атлетик - людин з високим чи середнім ростом, пропорційною міцною статурою, гарною мускулатурою, широким плечовим поясом, вузькими стегнами й опуклими лицьовими кістами. Диспластих - людина, погано сформований, з неправильною статурою.

З виділеними типами будівлі тіла Кречмер певним чином співвідніс різновиди темпераменту, для яких запропонував свої назви - шизотимик, иксотимик і циклотимик. Астенічна статура має шизотимик. Він замкнутий, схильний до коливань емоцій від роздратування до сухості, упертий, малоподатлив до зміни установок і поглядів, схильний до абстракції, із працею пристосовується до оточення. Серед шизотимиков Кречмером виділені "тонко почувають джентельмены, ідеалісти-мрійники, холодні владні натури й егоїсти, сухарі, безвладні". Атлетична статура має иксотимик. Це спокійний, мало вразлива людина зі стриманими жестами і мімікою, він відрізняється невисокою гнучкістю мислення, важко пристосовується до зміни обстановки, дріб'язковий. Пикническое статура має циклотимик. Його емоції коливаються між радістю і сумом, він легко контактує з людьми і реалістичний у поглядах. Серед циклотимиков Кречмером виділені "веселі базіки, спокійні гумористи, сентиментальні тихоні, безтурботні аматори життя, активні практики". Серед циклотимиков можна виділити наступні типи історичних лідерів: 1) хоробрі борці, народні герої, 2) живі організатори великого масштабу, 3) примирні політики.

Кречмер співвідносить тип статури з психічними захворюваннями, причому припускає, що між нормальною людиною і психічним захворюванням немає різанням грані: біотипи індивідуальності нормальної людини {циклотимик, шиэотимик) можуть перерости в аномалії характеру (циклоїд, шизоид), а потім і в психічне захворювання (маніакально-депресивний психоз, шизофренія).