- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
Пізнаючи і преутворити світ, людина виявляє стійкі, закономірні зв язки між явищами. Закономірності, внутрішні зв'язки явищ відбиваються в нашій свідомості опосредковано - у зовнішніх ознаках явищ людина розпізнає ознаки внутрішніх, стійких взаємозв'язків.
Зауважуючи зв'язки між явищами, установлюючи загальний характер цих зв язків людина діяльнісно освоює світ, раціонально організує своє взаємодію з ним. Він здійснює розумову діяльність - узагальнену орієнтацію у світі.
Мислення - психічний процес узагальненого й опосередкованого відображення стійких, закономірних властивостей і відносин дійсності, важливих для рішення пізнавальних проблем, схематичної орієнтації конкретних ситуаціях.
Мислення - продуктивне. Воно являє собою здатність ориєнтувати у нових для нас даних, здатність розуміти їх. В елементарній формі мислення виявляється вже при впізнаванні об'єктів, віднесенні їх до визначеної категорії. Зрозуміти що-небудь - значить включити нове в систему наявних зв'язків.
Мислення - це насамперед усвідомлення і розуміння не конкретних, а загальних властивостей і закономірностей, що прямо, безпосередньо ("наочно") людині в його досвіді не дані. Їх треба осмислити, як би вивести чи вичленувати. Відповідно цьому мислення - це психологічний процес з відкриттям (можливо суб'єктивно, тобто для мислячого) нового знання, рішення проблем на основі переробки отриманої інформації.
Мислення тісне зв'язано з мовою. Думка формулюється за допомогою її мовоформулювання. Мова підрозділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня мова позбавлена фонації (эвуковимови): у ній використовуються специфічні коди. Спочатку думка зароджується у формі опорних мовних елементів.
Сформулювати думку - означає объективізувати її, наділити в узагальнені мовні значення. Відношення мови до мислення - відношення форми до змісту. Побудова мови визначається законами граматики, процес мислення - законами загальних взаємозв'язків.
Класифікація явищ мислення:
Розумова діяльність - система розумових дій, операцій, спрямованих на рішення визначеної задачі.
Розумові операції: порівняння, узагальнення, абстракція, класифікація, систематизація і конкретизація.
Форми мислення: судження, умовивід, поняття.
Види мислення: практично-діюче, наочно-образне і теоретично-абстрактне.
По змісту: практична, наукова і художня розумова деяльність.
За операційною структурою: алгоритмічне- здійснюване по заздалегідь відомим правилам, і евристичне - творче рішення нестандартних задач.
Усі розумові акти відбуваються на основі взаємодії аналізу і синтезу.