28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення

Пізнаючи і преутворити світ, людина виявляє стійкі, закономірні зв язки між явищами. Закономірності, внутрішні зв'язки явищ відбиваються в нашій свідомості опосредковано - у зовнішніх ознаках явищ людина розпізнає ознаки внутрішніх, стійких взаємозв'язків.

Зауважуючи зв'язки між явищами, установлюючи загальний характер цих зв язків людина діяльнісно освоює світ, раціонально організує своє взаємодію з ним. Він здійснює розумову діяльність - узагальнену орієнтацію у світі.

Мислення - психічний процес узагальненого й опосередкованого відображення стійких, закономірних властивостей і відносин дійсності, важливих для рішення пізнавальних проблем, схематичної орієнтації конкретних ситуаціях.

Мислення - продуктивне. Воно являє собою здатність ориєнтувати у нових для нас даних, здатність розуміти їх. В елементарній формі мислення виявляється вже при впізнаванні об'єктів, віднесенні їх до визначеної категорії. Зрозуміти що-небудь - значить включити нове в систему наявних зв'язків.

Мислення - це насамперед усвідомлення і розуміння не конкретних, а загальних властивостей і закономірностей, що прямо, безпосередньо ("наочно") людині в його досвіді не дані. Їх треба осмислити, як би вивести чи вичленувати. Відповідно цьому мислення - це психологічний процес з відкриттям (можливо суб'єктивно, тобто для мислячого) нового знання, рішення проблем на основі переробки отриманої інформації.

Мислення тісне зв'язано з мовою. Думка формулюється за допомогою її мовоформулювання. Мова підрозділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня мова позбавлена фонації (эвуковимови): у ній використовуються специфічні коди. Спочатку думка зароджується у формі опорних мовних елементів.

Сформулювати думку - означає объективізувати її, наділити в узагальнені мовні значення. Відношення мови до мислення - відношення форми до змісту. Побудова мови визначається законами граматики, процес мислення - законами загальних взаємозв'язків.

Класифікація явищ мислення:

Розумова діяльність - система розумових дій, операцій, спрямованих на рішення визначеної задачі.

Розумові операції: порівняння, узагальнення, абстракція, класифікація, систематизація і конкретизація.

Форми мислення: судження, умовивід, поняття.

Види мислення: практично-діюче, наочно-образне і теоретично-абстрактне.

По змісту: практична, наукова і художня розумова деяльність.

За операційною структурою: алгоритмічне- здійснюване по заздалегідь відомим правилам, і евристичне - творче рішення нестандартних задач.

Усі розумові акти відбуваються на основі взаємодії аналізу і синтезу.