6. Напрями бюджетної політики на сучасному етапі.

Політика діяльності держави на міжнародних фінансових ринках повинна формуватися з урахуванням пріоритетності необхідності погашення зовнішнього державного боргу, а не залучення нових запозичень. Усі види довгострокових позик органів державної влади, включаючи запозичення на ринку державних цінних паперів і єврооблігацій, повинні направлятися на збільшення інвестицій, тим самим має бути створена основа для повного і своєчасного обслуговування державного зовнішнього боргу. В свою чергу доцільно щоб розмір внутрішніх запозичень визначався виходячи з оптимального варіанту запозичень на зовнішньому ринку і з урахуванням необхідності зменшення навантаження на внутрішній фінансовий ринок з метою спрямовування вільних коштів суб'єктів господарювання в реальний сектор і створення умов для активізації інвестиційного процесу.

Перехід на якісно новий рівень управління видатками державного бюджету передбачає підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, оптимізацію бюджетних дотацій та субвенцій, підвищення соціальної спрямованості видатків. Тому бюджетна політика в області видатків повинна здійснюватися з урахуванням подальшої оптимізації бюджетних асигнувань. Обов'язковою є реалізація принципу пріоритетності напрямків соціально-економічного розвитку, тому державні ресурси повинні спрямовуватися у пріоритетні галузі, від яких залежить соціальна захищеність населення, національна безпека, реалізація структурних перетворень. Важливо при цьому, щоб державні інвестиції спрямовувалися на підтримку перспективних напрямків, здатних забезпечити переорієнтацію вітчизняної промисловості із сировинної на високотехнологічну. За цих умов витрати бюджету в цілому сприятимуть реалізації структурних перетворень щодо:

- реформування соціальної сфери, яка включає проведення пенсійної реформи, модернізацію освіти, а також перетворення в системі охорони здоров'я та у сфері культури;

- реформування армії і правоохоронних органів;

- модернізації економіки шляхом створення сприятливого інвестиційного і підприємницького клімату, проведення стимулюючої економічне зростання макроекономічної політики, а також здійснення структурної перебудови економіки;

- формування цивілізованого ринку нерухомості;

- здійснення реформи природних монополій.

Проведення скоординованої економічної і фінансової політики Уряду і місцевих органів влади, а також посилення централізації в прийнятті рішень з державних фінансів дозволить підвищити керованість і ефективність фінансових потоків, що перерозподілятимуться через зведений бюджет.

З огляду на це міжбюджетні відносини будуватимуться в напрямку забезпечення єдиної, спрямованої на підвищення збалансованості бюджетів з урахуванням змін щодо адміністративно-територіального устрою державної бюджетної політики через:

- безумовне дотримання положень законодавства, виконання угод, що укладаються між державою і суб'єктами місцевого самоврядування;

- недопущення нарощування бюджетної кредиторської заборгованості;

- посилення бюджетного адміністрування власних доходів бюджетних установ;

- якісне удосконалення казначейської системи виконання бюджетів, передусім місцевого самоврядування.

Посилення ролі бюджетного планування відбуватиметься шляхом розробки середньострокових бюджетних планів, узгоджених з завданнями державних цільових програм та стратегічних річних планів діяльності органів виконавчої влади за окремими напрямками.

Буде упорядкована й оптимізована мережа бюджетних установ, здійснений поетапний перехід від фінансування бюджетних організацій до виділення коштів на конкурентних принципах для виконання державних завдань із застосуванням механізму державного замовлення. Усі бюджетні програми повинні виконуватись в рамках бюджетних призначень головних розпорядників бюджетних коштів.

Посилення ролі державного фінансового контролю за повнотою надходження і цільовим характером витрат бюджетних коштів передбачає введення порядку обов'язкової публікації звітів про виконання бюджетів усіх рівнів і забезпечення відкритості процедур розміщення державних замовлень. Для реалізації поставленої задачі продовжиться розвиток органів Державного казначейства і контрольно-ревізійної служби України. Водночас має бути запроваджений жорсткий контроль державних фінансів, який відповідав би принципам і нормам фінансового контролю в країнах ЄС.

Для посилення державного регулювання бюджетної політики слід створити окремий закон який би регламентував засади формування єдиної бюджетної політики держави.

Застосування таких засобів здійснюється відповідно до етапів формування бюджетної політики, що регламентуються Бюджетним кодексом. Технологія ж бюджетної політики повинна знайти своє відображення в окремому законодавчому документі на зразок закону і мати свої витоки в концепції економічного і соціального розвитку держави. Поки що такого комплексного документу, в якому б визначалась економічна стратегія України з урахуванням основних перспективних напрямків розвитку фінансових відносин в системі зведеного бюджету, як основної ланки державних фінансів, не розроблено. Існуючі в Україні програми, зокрема Програма до 2010 року та окремі соціально-економічні програми лише фрагментарно висвітлюють окремі аспекти бюджетної політики, які вже слід корегувати з урахуванням тих змін, що відбулися. Тому, урядовим структурам разом із розробленням Стратегії економічного і соціального розвитку України до 2011 року необхідно розпочати роботу з підготовки законопроекту щодо засад формування єдиної бюджетної політики в Україні.

Верховна Рада України прийняла постанову "Про основні напрями бюджетної політики на 2011р.". За відповідне рішення проголосували 249 депутатів із 378 зареєстрованих у залі.

До основних завдань на 2011 р., зокрема, віднесені:

- утримання граничного розміру дефіциту бюджету на рівні не більш як 4,5% прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що відповідає прогнозованому обсягу видатків розвитку, коштів, необхідних для капіталізації банків, виконання гарантійних зобов'язань;

- залучення кредитів міжнародних фінансових установ для реалізації проектів економічного та соціального розвитку України у межах, визначених дефіцитом бюджету розвитку;

- утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні (не більш як 40% валового внутрішнього продукту) шляхом здійснення державних запозичень з метою забезпечення економічної та фінансової стабільності;

- поступове збільшення питомої ваги міжбюджетних трансфертів у видатках загального фонду державного бюджету;

- встановлення питомої ваги видатків розвитку та надання кредитів орієнтовно на рівні 13-14% усього обсягу видатків та надання кредитів з державного бюджету з урахуванням можливих змін у структурі видатків та внесення змін до законодавства;

— поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;

— перехід до застосування загальної системи оподаткування у сфері страхової діяльності;

— подання в обов’язковому порядку податкової звітності в електронному вигляді;

— забезпечення поетапного підвищення ставок акцизного збору з метою адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС;

— встановлення ставок акцизного збору на компоненти бензинів на рівні ставок на бензини;

— запровадження додаткового оподаткування доходів громадян з високим рівнем доходів, зокрема шляхом введення податку на розкіш;

— запровадження єдиного платежу — плати за користування надрами для видобування корисних копалин замість двох діючих платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету);

— скасування малоефективних загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів);

— визначення плати за торговий патент у відсотках до мінімальної заробітної плати з одночасним запровадженням для пунктів продажу нафтопродуктів, скрапленого та стиснутого природного газу плати за торговий патент на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок;

— запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу та ін.

Перед цим під час парламентських слухань з питань бюджетної політики на 2011 р. міністр фінансів Федір Ярошенко заявив, що зростання реального ВВП України в 2011 р. очікується на рівні 4,8%. Номінальний ВВП в 2011 р. за його словами, має становити близько 1,27 трлн грн.

Раніше, 20 травня ц.р. Верховна Рада прийняла проект закону про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 р. Згідно з програмою, в 2010 р. очікується зростання реального ВВП на 3,7%, номінальний ВВП, згідно з прогнозами, складе 1 трлн 83,1 млрд грн, зростання обсягу продукції промисловості прогнозується на рівні 5,3% в порівнянні з 2009 р. Крім того, рівень інфляції в 2010 р. в середньому до попереднього року прогнозується на рівні 12,2%, грудень до грудня попереднього року - 13,1%. Очікується, що прямі іноземні інвестиції в економіку України в 2010 р. складуть 5 млрд дол.

У той же час, згідно із підписаним 29 квітня Президентом України Віктором Януковичем законом № 2154-VI "Про державний бюджет України на 2010 р.", зростання ВВП в 2010 р. планується щонайменше на рівні 3,7%, прогнозований рівень інфляції становить 9,7%.

За даними Державного комітету статистики України, ВВП України за I квартал 2010 р. в постійних цінах 2007 р. в порівнянні з I кварталом 2009 р. виріс на 4,8%, зростання ВВП України в березні 2010 р. склало 6,8%.

У 2009 р. ВВП скоротився в порівнянні з 2008 р. в постійних цінах 2007 р. на 15,1%, номінальний ВВП склав 914,720 млрд грн.

Відзначимо, що МВФ прогнозує зростання ВВП України в 2010 р. на рівні 3,7%. Згідно із прогнозом, в 2011 р. зростання ВВП України складе 4,1%, а - у 2015 - 4%.

Схвалено основні напрями бюджетної політики на 2011 рік

Постанова Верховної Ради від 04.06.2010 №2318-VI «Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік»

ВРУ схвалила подані Кабміном Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік. Документом, зокрема, планується проведення реформування системи податків і зборів (обов’язкових платежів) шляхом прийняття Податкового кодексу, в якому має передбачатися:

Крім того, цією ж постановою затверджено Пропозиції Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік, якими, зокрема, передбачається удосконалення системи державного контролю за справлянням податків і зборів (обов’язкових платежів) щодо поліпшення платіжної дисципліни платників податків, скорочення податкового боргу, зменшення рівня переплат з платежів до бюджету, а також здійснення заходів щодо впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

Перелік навчально-методичної літератури:

1. Закон України „Про Державний бюджет України”.

2. Закон України „Про Державну податкову службу в Україні”.

3. Закон України „Про систему оподаткування”

4. Іванов В.М. „Бюджетна система”: - К.: МАУП: 1999р.

5. Василик О.Д., Павлюк К.В. „Бюджетна система України”: - К.: 2004р.

6. Алексеев І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А.М. Бюджетна система: Навч. посіб. – К.: „Хай-Тек Прес”, 2007.

7. Клець Л.Є. Бюджетний менеджмент. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007.