9 Фінансове забезпечення і фінансування розвитку освіти.
Склад видатків на освіту.
Освіта – це суспільне явище, яке впливає на всі сфери економічного життя суспільства та є вагомим елементом на шляху досягнення високих темпів економічного зростання і добробуту суспільства.
Важливою причиною державної підтримки освіти є суспільно-корисна цінність витрат на освіту.
На розвиток системи освіти в Україні спрямовуються значні матеріальні та фінансові ресурси. Головним джерелом фінансування витрат на освіту є державний та місцеві бюджети.
Законом України „Про освіту” прийнятому 23 травня 1991р. та у змінах і доповненнях від 23 березня 1996р. визначено:
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
рівність умов для повної реалізації кожною людиною її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
органічний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;
незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
За функціональною класифікацією система освіти складається з таких ланок:
1. Дошкільна освіта.
2. Загальна середня освіта.
3. Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації.
4. Позашкільна освіта.
5. Професійно-технічна освіта.
6. Вища освіта.
7. Післядипломна освіта.
8. Інші заклади та заходи в галузі освіти.
Фінансування установ, закладів та заходів освіти здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, галузей економіки, підприємницьких структур, а також додаткових джерел фінансування.
Система освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно пов'язаних між собою ланок виховання і навчання: дошкільне виховання, загальна середня освіта, позашкільне виховання, професійно-технічне навчання, середня спеціальна і вища освіта.
Обсяг видатків місцевих бюджетів на освіту здійснюється на підставі формул, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання і коштів, що передаються до Державного бюджету) між Державним бюджетом і місцевими бюджетами» від 5.09.2001 р. № 1195.
Розмір витрат державних закладів освіти визначається кошторисом, складеним на нормативній основі відповідно до Закону України «Про освіту».
Заклади дошкільного виховання можуть бути бюджетними (фінансуються з місцевого бюджету, з частковим відшкодування витрат за рахунок батьківської плати) або відомчими (числяться на балансі установи, організації, підприємства, чи відомства).
Базою для визначення розміру асигнувань дошкільних закладів є:
кількість груп,
кількість дітей (на початок року, на кінець року та середньорічні),
кількість днів перебування однієї дитини в дошкільній установі.
Наповнюваність груп за нормативами становить:
20 дітей для ясельних груп;
25 дітей для дошкільних груп.
На підставі цих показників затверджують штат працівників педагогічного (кількість штатних одиниць визначається за нормативами в розрахунку на одну групу), медичного (кількість штатних одиниць визначається за нормативами на одну групу і в залежності від профілю установи) та адміністративно-обслуговуючого персоналу (залежить від кількості груп) і складають штатний розпис.
Ставки заробітної плати педагогічного та медичного персоналу встановлюються за системою посадових окладів, встановлених Міністерством освіти та Міністерством охорони здоров'я в залежності від категорії закладу (категорія присвоюється атестаційною комісією).
Обсяг витрат на харчування планується на основі кількості діто-днів на рік (середньорічна кількість дітей Ч середня кількість днів відвідування однією дитиною дошкільного закладу за 1 рік) та грошової норми харчування дитини на 1 день (розраховується, виходячи з норм в натуральному вираженні та діючих цін).
Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки встановлюється лише за його письмовою згодою у порядку, передбаченому законодавством України.
Педагогічні працівники мають право на додаткову оплачувану відпустку.
Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.
Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантовано право на збереження родинних стосунків, утримання у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах за рахунок держави, а також на захист їх особистих, майнових і житлових прав згідно із законодавством України.
Дітям першого та другого року життя за рахунок держави гарантується забезпечення спеціальними продуктами дитячого харчування, включаючи донорське, вітамінізоване молоко, молочні суміші та дієтичні продукти, у порядку, визначеному КМУ.
Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування й реабілітації, гарантовано право на відвідування державних та комунальних дошкільних навчальних закладів із гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави.
Діти, які потребують корекції зору, слуху, опорно-рухового апарату, забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Утримання дошкільних навчальних закладів та розвиток їх матеріально-технічної бази у межах Типового переліку обов'язкового обладнання дошкільних навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів.
Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та ін. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимоги до матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами.
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл, в основі визначення обсягів такого фінансування лежать такі показники:
- вихідний - кількість учнів;
- похідний - кількість класів.
Ці показники відображаються на дві дати - 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.
Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:
1-9 класи - 30 учнів;
10-11 класи - 35 учнів.
Кількість педагогічних ставок по школі розраховується на підставі трьох показників: кількість класів, кількість годин навчальних занять, норми навчального навантаження учителів на тиждень.
Кількість обов'язкових навчальних годин на тиждень: для 1-4 класів - 24, для 5-9 класів - 36, для 10-11 класів 32.
При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для 5-11 класів слід брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на дві групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів.
Додаткова вартість годин складає для 1-4 класів - 3, для 5-11 класів - 6 годин.
Норма навчального навантаження учителі на тиждень становить для 1-4 класів - 20 годин, для 5-11 класів - 18 годин.
Оскільки бюджетний рік не
збігається з навчальним, окрім показників
на 1 січня і 1 вересня, розраховуються
середньорічні показники
кількості класів або учнів
за такою формулою:
де К – кількість годин педагогічного
навантаження на тиждень.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Основним елементом виступає
оплата навчальних
годин, яка визначається
за такою формулою:
де С - ставка зарплати вчителя, яка
встановлюється залежно від освіти
(середня, середня спеціальна,
вчитель-методист, заслужений вчитель,
народний вчитель);
Нг - норма педагогічного навантаження вчителі на тиждень (1-4 класи – 20 годин, 5-11 класи – 18 годин).
Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах. Сума доплати:
де Нз - норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмета.
Розрахунок зарплати вчителів здійснюється в спеціальному документі - тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.
Графи тарифікаційного списку показують основні відомості і розрахунок зарплати:
освіта, номер диплома;
кваліфікаційна категорія;
предмет;
навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1-4, 5-9, 10-11);
сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;
додаткові доплати (по кожному виду).
Підсумкова графа - загальна сума зарплати за місяць.
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
1) педагогічного персоналу;
2) адміністративно-управлінського персоналу;
3) обслуговуючого персоналу.
Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати.
Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:
кількість педагогічних ставок;
середньої ставки зарплати.
Педагогічна ставка - це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження.
Навчальні витрати розраховуються за нормами на один клас, затвердженими у встановленому порядку.
Витрати на продукти харчування передбачаються тільки по школах, які мають групи подовженого дня. Ці витрати визначають за встановленими нормами, залежно від кількості учнів, які отримують харчування за рахунок бюджетних коштів, та кількості днів харчування, які розраховуються на основі даних за минулі роки.
Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються, виходячи із затверджених норм на один клас.
Витрати на придбання м'якого інвентарю, спецодягу розраховуються відповідно до діючих норм, враховуючи при цьому наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки, а також можливість його придбання за рахунок позабюджетних коштів.
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв обчислюється прямим розрахунком, виходячи із зовнішньої кубатури приміщень шкіл, площі будівель, встановлених норм витрат, діючих цін та тарифів, порядку розрахунку за електроенергію, газ, воду, паливо. Вартість інших комунальних послуг визначають, виходячи з середніх витрат, які склалися за минулі роки на одного учня.
Система вищої освіти передбачає навчальні заклади 4 рівнів акредитації: І—ІІ рівні акредитації — училища, коледжі, технікуми та ін.; III—VI рівні — інститути, університети, академії.
Фінансування вищої освіти здійснюється як із бюджету так і за рахунок платного навчання. Вищий навчальний заклад самостійно використовує бюджетні та позабюджетні кошти відповідно до кошторису доходів і видатків.
Для планування видатків на утримання вищого навчального закладу III—IV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Ці показники обчислюють як середньорічні. Виходячи з розрахованих середньорічних контингентів, визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.
Фонд заробітної плати складається із заробітної плати професорсько-викладацького складу, адміністративно-управлінського, навчально-допоміжного, обслуговуючого персоналу; фонду погодинної оплати праці викладачів (встановлюється для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства та наукових закладів).
Кількість посад професорсько-викладацького складу визначається за нормативом кількості студентів на викладача; для очної, заочної та вечірньої форми навчання нормативи є різними.
Заробітна плата викладача залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук), вченого звання (доцент, професор).
Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами та затвердженими посадовими окладами.
Значну частку у витратах вищих навчальних закладів становлять стипендії.
Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лімітів стипендіального фонду.
Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І та II рівнів акредитації є число студентів і груп різних форм навчання. Ці показники розраховують як середньорічні.
Найбільшими є видатки на заробітну плату, що включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Основою для планування фонду заробітної плати викладачів є кількість груп навчального закладу, кількість оплачуваних годин на одну групу та середня вартість педагогічної навчальної години.
Кількість груп визначають, виходячи з кількості учнів та норми наповнення груп. Кількість оплачуваних навчальних годин на одну групу розраховують за навчальним планом. Вартість однієї години обчислюється, виходячи з норми викладацької роботи 720 годин на рік і ставки ЗП. Остання залежить від освіти та кваліфікації, її розмір визначають за тарифікаційним списком.
Крім того, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними комісіями, завідування лабораторіями та кабінетами. Інші види видатків плануються так само, як і в навчальних закладах ІП-ІV рівнів акредитації.