23. Засада забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

Ст. 12 КПК: під час крим. провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в ін. спосіб через підозру/обвинувачення у вчиненні злочину інакше як на підставах та в порядку, передбачених КПК. – поширюється на всіх суб’єктів крим. пров.!

Свобода пересування - це право гр-на У., а також іноземця та особи без гром-ва, які на законних підставах перебувають в У., вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по тер. У. у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються ЗУ.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визн. Ст. 177 КПК+ запобіжний захід: затримання. У крим. пров. обмеження у здійсненні права на вільне пересування в ін. спосіб може відбуватися під час проведення слідчих (розшукових) дій (за ч. 2 ст. 236 та ч. 6 ст. 237 КПК слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місця обшуку або огляду до їх закінчення); при застосуванні окремих заходів забезпечення крим. пров. (домашній арешт (ст. 181 КПК)) або якщо слідчим суддею, судом на підозрюваного або обвинуваченого покладено виконувати такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом (пп. 2, 5 ст. 194 КПК)), та у ході міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (тимчасовий арешт (ст. 583 КПК))

Кожен, кого затримано через підозру/обвинувачення у вчиненні злочину або інакше позбавлено свободи, має бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, ін. позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 год. з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою. Види затримання особи без ухвали слідчого судді:

• право кожного затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. (ст. 207)

• уповноважена службова особа : якщо особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

"Мокаллал проти України" від 11 листопада 2011 р. : 2-денна затримка у звільненні заявника з-під варти не відповідала вимогам практики ЄСПЛ, відповідно до якої лише к-ка год затримки можуть бути виправдані на думку ЄСПЛ адмін. формальностями.

при з'ясуванні питання, чи було особу доставлено до слідчого судді в найкоротший строк, слідчий суддя повинен встановити, чи мали місце протягом відповідного проміжку часу обставини, що свідчили б про невиправдані затримки під час доставлення даної особи до слідчого судді.

Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в ін. спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім’ї чи ін. осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому КПК.+ ч. 4 ст. 213 КПК уповн. службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповн. ЗУ на надання безопл. Пр. допомоги. (захисник!!)

Кожен, хто понад строк, передбачений КПК, тримається під вартою або позбавлений свободи в ін. спосіб, має бути негайно звільнений. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в ін. спосіб під час крим. провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого КПК, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Нормативна основа: 1) ст. 29 КУ; 2) м-п акти: ЗДПЛ; КЗПЛ; Мінімальні стандартні правила ООН поводження з в'язнями; МПГПП; Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку; Конв. ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання; Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином; Мінімальні стандартні правил ООН щодо заходів, не пов'язаних із тюремним ув'язненням ("Токійські правила")