- •Поняття і завдання кримінального провадження
- •Процесуальна форма: поняття і значення
- •Процесуальні гарантії: поняття, види, значення
- •Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •Стадії кримінального процесу України
- •Історичні форми кримінального процесу
- •Джерела кримінального процесуального права України
- •Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •Засада доступу до правосуддя
- •Засада презумпції невинуватості
- •Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
- •Засада гласності і відкритості судового провадження
- •Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист
- •Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- •Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •Засада державної мови кримінального провадження
- •Засада розумності строків кримінального провадження
- •Засада недоторканності житла чи іншого володіння особи
- •Засади таємниці спілкування та невтручання у приватне життя
- •Засада забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
- •Повноваження суду у кримінальному провадженні. Законний склад суду
- •Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі
- •Слідчий, його повноваження
- •Керівник органу досудового розслідування, його повноваження
- •Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •Підозрюваний: поняття, права та обов'язки
- •Обвинувачений: поняття, права та обов'язки
- •Потерпілий: поняття, права та обов'язки
- •Захисник. Його права та обов'язки
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки
- •Поняття доказів та їх процесуальних джерел
- •Належність і допустимість доказів
- •Предмет доказування в кримінальному провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Процес доказування в кримінальному провадженні, його елементи. Обов'язок доказування
- •Класифікація доказів та їх процесуальних джерел
- •Свідки та їх показання в кримінальному процесі
- •Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •Показання експерта, їх предмет, значення та оцінка
- •Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •Речові докази: поняття, види, значення та оцінка
- •Документи як джерела доказів
- •Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення
- •Поняття та види запобіжних заходів
- •Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування
- •Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд
- •Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування
- •Особиста порука як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування
- •Домашній арешт як запобіжний захід
- •Застава як запобіжний захід
- •Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •Арешт майна і тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика
- •Доручення слідчого оперативному підрозділу
- •Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група
- •Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування
- •Підстави та порядок об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування
- •Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення
- •Участь спеціаліста в проведенні слідчих(розшукових) дій
- •Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим
- •Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •74Одночасний допит кількох осіб (очна ставка): поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •Пред’явлення для впізнання осіб, речей: поняття, підстави та порядок проведення
- •Особливості проведення допиту, пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •Обшук. Його мета, види, підстави та порядок проведення
- •Огляд. Його види, мета, порядок проведення
- •Освідування: поняття, мета, види, підстави та порядок проведення
- •Слідчий експеримент, його мета і порядок проведення
- •Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта
- •Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертизи
- •Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення
- •Поняття та види негласних слідчих(розшукових) дій. Засоби, які використовуються під час проведення негласних слідчих(розшукових) дій
- •Підстави для винесення слідчим, прокурором постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії
- •Підстави, порядок і строки розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії
- •Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
- •Заходи щодо захисту інформації, одержаної в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Використання результатів негласних слідчих(розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях
- •Підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування
- •Підстави та порядок обстеження слідчим публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
- •Підстави та порядок здійсненна слідчим контролю за вчиненням злочину
- •Підстави та порядок повідомлення особі про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру
- •Підстави та порядок зміни підозри під час досудового розслідування
- •Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового розслідування
- •Підстави та порядок оголошення розшуку підозрюваного
- •Форми закінчення досудового розслідування
- •Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •Зміст обвинувального акту. Реєстр матеріалів досудового розслідування та інші додатки до обвинувального акту
- •Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •Оскарження ухвал слідчого судді
- •Поняття, значення і види підсудності
- •Питання, які розглядаються суддею у стадії підготовчого провадження. Порядок розгляду і вирішення цих питань
- •Незмінність складу суду. Запасний суддя
- •Наслідки неприбуття до суду сторін, потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників
- •Наслідки неприбуття до суду перекладача, експерта, спеціаліста, свідка
- •Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді
- •Відмова прокурора від державного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки
- •Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні
- •Журнал судового засідання, його зміст і значення. Фіксування судового процесу технічними засобами
- •Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст
- •З’ясування обставин та перевірка їх доказами під час судового розгляду, його значення і зміст
- •Підстави та порядок проведення експертизи в суді. Допит експерта
- •Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань
- •Проведення судом процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового розгляду
- •Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів
- •Поняття, значення і види вироку суду
- •Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку
- •Порядок ухвалення і проголошення вироку
- •Роз’яснення судового рішення судом
- •Особливості провадження в суді притяжних
- •Особи, які мають право на апеляційне, касаційне оскарження судових рішень
- •Вимоги до апеляційної , касаційної скарги
- •Порядок і строки апеляційного, касаційного оскарження
- •Порядок апеляційного, касаційного розгляду. Письмове апеляційне провадження
- •Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному, касаційному провадженні
- •Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст
- •Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
- •Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку
- •Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України
- •Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах
- •Перейняття кримінального переслідування: поняття, підстави, умови та порядок здійснення
- •Особливості кримінального провадження на підставі угод
- •Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність
- •Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення
- •Порядок звернення судового рішення до виконання
- •Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку
- •Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності (тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки);
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
Особа користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).
У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза.
Кримінальне провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, і кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути об’єднані в одне або виділені в окремі кримінальні провадження за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову.
Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду.
Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.
Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. (якщо видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру).
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа.
У разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру.
Пстановлення ухвали суду про припинення застосування примусових заходів медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.
У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання.
Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.