31. Обвинувачений: поняття, права та обов'язки

Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому ст. 291 КПК, складений щодо неї обвинувальний акт.

обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК. Законодавець використовує терміни "обвинувачений" та "підсудний" як синоніми, що дозволяє констатувати їх рівнозначність. Набуття особою статусу обвинуваченого лише після передання обвинувального акта до суду пояснюється тим, що на даному етапі кримінального провадження остаточно формулюється обвинувачення, яке в подальшому підтримується державним обвинувачем у суді.

ФО перебуває у статусі обвинуваченого з моменту передання обвинувального акта щодо неї до суду до набуття вироком суду законної сили, після чого вона стає засудженим або виправданим.

Права: 1)знати, у чому їх підозрюють, обвинувачують (є елементом більш широкого за своїм обсягом права на справедливий суд); 2) бути повідомленими про свої права; 3) мати захисника та побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави в порядку надання безоплатної правової допомоги; 4) давати або відмовитися давати показання і відповідати на запитання у будь-який момент; 5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє; користуватися за необхідності послугами перекладача, в тому числі за рахунок держави; 6)збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; 7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце його перебування (ст. 213 КПК); 8) заявляти відводи; 9) заявляти клопотання щодо проведення процесуальних дій або вжиття заходів безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 10) подавати скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді; 11) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування (ст. 221 КПК) та вимагати відкриття матеріалів (ст. 290 КПК).+ відводи, клопотання+корист. Рідною мовою+ ознайомлення з матер., копії + (всі щодо суд. Розгляду) брати участь у допиті свідків обвинувачення/вимагати їх допиту, вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах; 2) збирати/подавати докази; 3) висловлювати свою думку щодо клопотань 4) виступати в судових дебатах; 5) ознайомлюватися з журналом суд. Засідання. 6) оскаржувати судові рішення та ініціювати її перегляд, подавати на них заперечення. – ці права є гарантіями забезпечення права на справедливий суд, належать тільки обвин.

Перелік цих прав не є вичерпним.

+ ін. права!(право не свідчити проти близьких родичів або членів своєї сім’ї (ст. 18 КПК).

Іноземець мас право на зустріч з представником дипл./конс. установи своєї д-ви, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.

Підозрюваний, обвинувачений мають лише три обов’язки:

• прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

• виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

підкорятися вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, якщо вони не суперечать закону (ч. 7 ст. 42 КПК).