30. Підозрюваний: поняття, права та обов'язки

Підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні злочину або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями 276–279 КПК (факт. підстава). З цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе.

ФО перебуває у статусі підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру або затримання її за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до моменту передачі обвинувального акта щодо неї до суду. Як правило, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру (юр. Підстава статусу) вручається не пізн. 24 год з моменту факт. затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено.

-мають бути достатні підстави для підозри/обвинув.!! підозра або обвинувачення не можуть переходити на інших осіб і в разі смерті підозрюваного, обвинуваченого кримінальне провадження закривається.

Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені ст. 42 КПК, і за необхідності – роз’яснити їх зміст (ст. 276 КПК).

Основні права цих осіб закріплені у частинах 3 і 4 ст. 42 КПК. Підозрюваний під час досудового розслідування мають такі права: 1)знати, у чому їх підозрюють, обвинувачують (є елементом більш широкого за своїм обсягом права на справедливий суд); 2) бути повідомленими про свої права; 3) мати захисника та побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави в порядку надання безоплатної правової допомоги; 4) давати або відмовитися давати показання і відповідати на запитання у будь-який момент; 5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє; користуватися за необхідності послугами перекладача, в тому числі за рахунок держави; 6)збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; 7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце його перебування (ст. 213 КПК); 8) заявляти відводи; 9) заявляти клопотання щодо проведення процесуальних дій або вжиття заходів безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 10) подавати скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді; 11) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування (ст. 221 КПК) та вимагати відкриття матеріалів (ст. 290 КПК).+ відводи, клопотання+корист. Рідною мовою+ ознайомлення з матер., копії

Перелік цих прав не є вичерпним.

+ ін. права!(право не свідчити проти близьких родичів або членів своєї сім’ї (ст. 18 КПК).

Іноземець мас право на зустріч з представником дипл./конс. установи своєї д-ви, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.

Підозрюваний, обвинувачений мають лише три обов’язки:

• прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

• виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

• підкорятися вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, якщо вони не суперечать закону (ч. 7 ст. 42 КПК).

Підозрюваного, обвинуваченого може бути тимчасово обмежено в спеціальних правах шляхом вилучення документів, які їх посвідчують. Це може бути право: - на керування транспортним засобом або судном; - полювання; - на здійснення підприємницької діяльності.

Ці документи може тимчасово вилучити слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа у законно затриманої ними особи (з дотрим. вимог ст. 208 КПК) у разі наявності підстав вважати, що це необхідно для: 1)припинення чи запобігання злочину; 2) припинення чи запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню з боку підозрюваного; 3) забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди.

Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснено також на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців (ст. 148 КПК).