48. Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні

Процесуальні строки у кримінальному провадженні - це проміжки часу встановлені на основі Конституції України та міжнародно-правових документів кримінальним процесуальним законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею, судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії.

Під час кримінального провадження повинна бути дотримана як одна із засад розумність строків кримінального провадження (ч. 1 ст. 28 КПК). Кожна процесуальна дія або сукупність дій повинні бути виконані без зволікань і в розумні строки, які не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання для відповідних процесуальних дій. Критерії розумних строків наведено у ст. 28 КПК.

Таким чином, прокурор, як слідчий суддя та суд, наділений правом встановлення процесуальних строків.

Процесуальні строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею, судом, не можуть перевищувати меж граничних строків, передбачених кримінальним процесуальним законом, та мають бути достатніми за часом для вчинення відповідних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень. Вони не повинні перешкоджати реалізації права на захист.

обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час

Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.+ клопотання не припиняє виконання відпов. Рішення.

Процесуальні витрати складаються із:

1) витрат па правову допомогу (захисник несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги; представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий );

2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження (витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять);

3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів(несе сторона кримінального провадження, яка залучила їх);

4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів(за рахунок Держ. бюджету в порядку, встановленому КМУ).

Кримінально-процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом витрати, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, які відшкодовуються державою певним суб'єктам кримінального процесу і підлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, зараховуються на рахунок держави.

До процесуальних витрат не належать витрати держави на утримання органів досудового розслідування, прокуратур, судів, їх матеріально-технічне оснащення та експлуатацію службових приміщень, канцелярські, поштові та транспортні витрати, пов'язані з кримінальним провадженням.

\ Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

При засудженні у справі кількох осіб судові витрати підлягають стягненню у частковому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного.

У справах неповнолітніх \витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.

Згідно з ч. 4 ст. 572 КПК витрати, пов'язані з наданням міжнар. правової допомоги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання такої допомоги.

п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір витрат на залучення експерта. Оскільки про інші витрати у цьому рішенні не йдеться, до обвинувального акта слід приєднувати довідку про вид та розмір процесуальних витрат.