6. Розробка організаційної структури управління
Питання розробки, створення та оцінки ефективності організаційної структури належить до виключної компетенції вищого керівництва. Зовнішні консультації та рекомендації втрачають будь-який сенс, якщо керівництво господарської одиниці не готове проводити організаційні зміни.
Література
Абалонин SWOT- анализ деятельности предприятия. // Маркетинг. - 1999. - №6. - С.47 -С.49
Ансофф И. Стратегическое управленис: Сокр. Пер. с англ. - М: Экономика, 1989. - 519с.
Баранчеев В. Сгратегический анализ: технология, инструменты, организация. // Проблеми теории и практики управлення. -- 1998. - №5. – С. 85 – 90
Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник. - 2-е изд.. перераб. и доп. - М.: Гардарики. 2000. - 296.
Власова А., Титаренко А. Реструктуризация: разработка стратегии предприятий. // Бизнес-бухгалтерия. - 2000. - №3 - с. 110 - 117.
Дерев'яненко О. Основні напрямки системного трансформування харчової промисловості України. // Економіка України. - 2000. - №1 - С. 45 - 52.
Корокий Г. І. Менеджмент і підприємництво в умовах перехідної економіки. - К.: «Варта». 1997. - 176 с.
Мізюк Б. М. Стратегічне управління підприємством. - Львів: «Коопосвіта». ЛКА, 1999. -388 с.
Ортинська В. В. значення узагальнюючого аналізу при визначенні стратегії маркетингу // Фінанси України. - 1998. - №8 - С. 42 - 47.
Парсяк В. Н., Рогов Г. К. Маркетинговые исследования. - К.: Наукова думка. 2000. - 174 с.
Пономаренко В. С. Стратегічне управління підприємством. X.: Основа 1999. - 620 с.
Савицкая Л. Стратегия и внутренние ресурсы компании // Рынок капитала. - 2000. - №9 - 10. - с. 42 - 45.
Скрипченко М.,Приходьмо Т. Підсумки ринкових перетворень та прогноз розвитку України до 2005 р. // Економіст. - 2001. - №1. - с. 20 - 28.
Томсон А.А.,Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов. / Пер. с англ. Под ред. Зайцева Л. Г., СоколовойМ.И.- М.: Банки и биржи. ЮНИТИ. 1998. - 576
ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА підприємств сектору у 2000-2004 РР
У період з 2000 по 2004 роки спостерігалося стійке зростання виробництва молочної продукції (рис.1.1). Найвищі темпи зростання зафіксовано у 2004 році. За рік було вироблено близько 1,9 млн. тон молочної продукції. Це на 40,2% більше, ніж у 2003 році.
В цілому за період з 2000 по 2004 рік виробництво молочної продукції зросло у 2,2 рази.
Суттєве збільшення виробництва молочних продуктів аналітики пов’язують з трьома факторами:
покращення фінансового стану переробних підприємств, що є наслідком цілого комплексу дій з боку підприємств: залучення інвестицій, налагодження стабільного виробництва, використання високотехнологічного обладнання, позиціювання продукції;
зростання платоспроможності населення ;
сприятлива ситуація на зовнішньому ринку молокопродуктів - Україна закріплює свої позиції на вже існуючих та поступово переходить до освоєння нових зовнішніх ринків
Рис 1.1. Виробництво молочної продукції у натуральному вимірі, 2008-2010 рр., (тис. Т )**
У регіональному розрізі найбільші обсяги виробництва досягнуті у Вінницькій, Київській, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській областях та м. Києві. Частка цих областей у загальному обсязі виробництва рідкого молока складає близько 58%.
рис. 1.2. ВИРОБНИЦТВО МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ у натуральному вимірі, 2000-2004 рр., (тис. т )
Джерело: Державний комітет статистики України.
Другим важливим сегментом сектору є кисломолочна продукція (рис.1.3). Продукція цієї товарної групи переважно реалізується на внутрішньому ринку.
Частка кисломолочної продукції у загальних обсягах виробництва збільшується з кожним роком.
У 2004 році було вироблено 466,8 тис. т. кисломолочної продукції, що більше ніж у попередньому році майже на 200 тис. тон (на 83%). Велике зростання обсягів виробництва можна пояснити тим, що кисломолочна група - це найбільша група, яка включає у себе такі популярні серед населення продукти, як кефір, сметана, молоко, йогурти та ряжанку. В період 2000-2004 років спостерігався значний ріст кожної з цих товарних категорій, що привело до значного приросту у сегменті кисломолочної продукції в цілому.
Основні виробники кисломолочної продукції – «Лакталіс-Україна», Донецький ГМЗ, «Рейнфорд», Харківський МК та «Галактон».
Виробництво кисломолочної продукції сконцентровано головним чином в Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Полтавській областях та у м. Києві.
рисунок 1.3. ВИРОБНИЦТВО кисломолочної продукції у натуральному вимірі, 2000-2004 рр. , (тис. т )
Джерело: Державний комітет статистики України.
рисунок 1.4. Структура виробництва кисломолочної продукції, 2004 рік (%)
Джерело: Державний комітет статистики України.
РИСУНОК 1.9. ВИРОБНИЦТВО жирних сирів у натуральному вимірі, 2000-2004 рр., (тис. т )
Джерело: Державний комітет статистики України.
У загальному обсязі виробництва жирних сирів, значне місце належить сичужним сирам. З 2000 по 2004 рік їх частка поступово збільшувалася. Якщо у 2000 році частка сичужних сирів складала 74% загального обсягу, то вже у 2004 році вона зросла до 81%.
За цей період виробництво сичужних сирів збільшилося майже у 4 рази.
Аналіз динаміки виробництва плавлених сирів показує, що воно теж збільшувалось з кожним роком, але порівняно повільними темпами. З 2000 по 2004 рік виробництво плавлених сирів збільшилося у 2 рази (рис. 1-10).
РИСУНОК 1.10. ВИРОБНИЦТВО основних видів сирів у натуральному вимірі, 2000-2004 рр., (тис. т )
Джерело: Державний комітет статистики України.
В регіональному розрізі виробництво жирних сирів зосереджено в центральному регіоні України. Лідерами виробництва вважаються Полтавська, Сумська, Черкаська та Вінницька області (табл.1.6)