Таблиця 5.2. Оцінка рівня конкуренції на внутрішньому ринку

	Уся вибірка	Великі підприємства	Середні підприємства	Малі підприємства
низький	6,3%	3,4%	3,2%	11,4%
середній	14,6%	6,9%	19,4%	17,1%
високий	78,1%	89,7%	77,4%	68,6%
важко відповісти	1,0%	0,0%	0,0%	2,9%

Джерело: за даними соціологічного опитування.

Враховуючи високий в цілому рівень конкуренції, підприємства намагаються утримувати свої позиції на внутрішньому ринку

головним чином за рахунок налагодженої мережі збуту продукції (58,2%), якості продукції (57,1%) та конкурентоспроможних цін (57,1%)

РИСУНОК 5.6. конкурентні переваги підприємств на внутрішньому ринку*

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Збереження конкурентних позицій сектору на зовнішніх ринках, на думку учасників опитування, можливе за рахунок конкурентоспроможних цін (6,9%) та високої якості продукції (56,5%). Респонденти також зазначали, що для забезпечення конкурентоспроможності в зовнішньому ринковому середовищі вивчають попит на продукцію, налагоджують мережу збуту продукції та постійно оновлюють асортимент (рис.5.7).

РИСУНОК 5.7. конкурентні переваги підприємств на зовнішніх ринках*

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

6. ФІНАНСИ

структура витрат

Структура витрат молокопереробного підприємства представлена на прикладі ВО

«Моліс»:

Стаття витрат	Частка у загальному обсязі витрат
Матеріальні витрати (сировина, компоненти, енергоресурси)	86,0%
Витрати на оплату праці	7,8%
Амортизація	0,5%
Інші витрати	5,7%
Загалом:	100,%

Джерело: Інвестиційній меморандум ВО «МОЛІС».

ВО «Моліс» є одним із виробників твердих та плавлених сирів в Україні, що відображується на структурі його виробництва та реалізації.

Головну частину прибутку від реалізації складають плавлені сири. – майже 51%. Цей вид продукції має найбільший термін зберігання, що дозволяє підприємству поставляти його в регіони України та на експорт. Значна частка прибутку припадає на тверді сири (33%), масло (7,8%) і сметану (6,9%). Середня рентабельність виробництва плавлених сирів коливається від 5% до 15%, твердих сирів – від 2% до 12%.

Як свідчать дані, представлені ВО «Моліс», значну частину собівартості молочної продукції складають матеріальні витрати – сировина, компоненти та енерговитрати. Порівняно з ними на оплату праці витрачається майже у 10 разів менше.

Решта включає амортизацію обладнання, адміністративні витрати, відрахування на персонал та соціальні заходи тощо.

Основні фактори, що визначають суму витрат

За експертною оцінкою на суму витрат у виробництві продукції сектору впливає:

• тип сировини, що використовується, Наприклад, для виробництва продукції сирно-десертної групи деякі компанії використовують сепараторний сир, на виробництво однієї тони якого необхідно 5-6 т молока, в той час як для виробництва звичайного свіжого сиру необхідно 7-8 т молока;

• якість сировини, що використовується для виробництва;

• сезонність виробництва сировини: зниження надоїв молока в осінньо-зимовий період призводить до зростання цін на молоко. Оскільки доходи населення не змінюються відповідно до сезону, ціни на готову продукцію залишаються сталими. В таких умовах невеликі підприємства галузі працюють із збитками, а великі – з мінімальною рентабельністю;

• вид продукції, що виробляється підприємством (наприклад, вартість сировини для виробництва сиру, складає 60–80% вартості кінцевого продукту);

• використання при виробництві компонентів, які імпортуються;

• упаковка (обсяг витрат залежить від виду продукції; наприклад, при виробництві молока довготривалого терміну вживання витрати на упаковку можуть складати до 15% структури витрат);

• стан технічного оснащення виробництва - застаріле обладнання підвищує собівартість молочної продукції через неефективне використання енергоресурсів;

• рівень споживацької популярності/сприйняття торговельної марки: відомість ТМ сприяє збільшенню обсягів продукції, а завдяки цьому й підвищенню рентабельності.

середня прибутковість виробництва за сегментами

Цільномолочна продукція

Молоко має найнижчу рентабельність у секторі - лише 1-5% (2004 рік) при виробництві ферментованих продуктів, пастеризованого молока для пиття, сиру свіжого неферментованого. Слід зазначити, що за період, який аналізується, середня рентабельність виробництва молока по Україні дещо зросла: у 2000 році вона мала від’ємний показник: мінус 6%, в 2001 – мінус 1,2%.

Сирки та сиркова маса - рентабельність виробництва глазурованих сирків сьогодні оцінюється на високому рівні - від 30% до 40%, в залежності від виробника.

Кисломолочна продукція

Кефір. За експертними оцінками, рентабельність виробництва кефіру складає приблизно 12%.

Йогурти. Найвищу рентабельність серед кисломолочних продуктів має виробництво йогурту - 20% у 2004 р. Рентабельність виробництва йогуртів протягом періоду, що аналізується, оцінювалася по різному, наприклад у 2003 році вона складала від 8 до 15%.

Сир. Товарна група сирів з низькою температурою другого нагріву («Російський», «Голландський», «Костромський») складає основу асортименту сирів в Україні і характеризуються рентабельністю у 10 -12% за рахунок високої собівартості та великої пропозиції на ринку.

М’які та напівм’які сири виробляються, головним чином. із масовою часткою жиру 40, 45 и 50 %. Ці сири пропонуються дорожче та мають високу рентабельність. Деякі експерти називають цифри у 30-40%, відзначаючи в цьому випадку пряму залежність від виду продукції, що виробляється.

На думку деяких експертів, період високої рентабельності будь-яких видів сирів в Україні вже пройшов. Якщо у 2000 р. рентабельність цього бізнесу складала 30%, то сьогодні вона не вища за 10%.

Як показують експертні розрахунки, 80% в структурі собівартості сиру, наприклад, складає вартість сировини та енергоресурсу, заробітна плата – 10%. Для порівняння: в країнах ЄС ці витрати складають відповідно 50% та 30-40%.

Існує низка факторів, які впливають на собівартість та рентабельність виробництва сиру:

• проблеми з якісною сировиною;

• великий попит на сировину з боку переробників, конкуренція на сировинних зонах (10-15 заводів може претендувати на сировину в одній і тій самій зоні);

• тверді сири мають певний термін дозрівання (від 30 днів і вище). Це означає, що цикл взаєморозрахунків в цьому бізнесі складає не менше двох місяців і потребує великого розміру обігових коштів.

Маргарин . В середньому рентабельність виробництва м’яких маргаринів складає 10-12%, що для висококонкурентного ринку є непоганим показником.

У табл.6.1. наведені розрахунки, зроблені на основі реальних даних молокопереробного підприємства. Дані демонструють співвідношення витрат на виробництво різних видів продукції сектору.