Таблиця 8.3. Середня Оцінка актуальності проблем, що пов’язані з застарілими вітчизняними стандартами*

	Усі підприємства	великі підприємства	Середні підприємства	Малі підприємства
Застарілі стандарти не відповідають сучасним технологіям	2,1	2,3	1,8	2,3
Продукція, виготовлена згідно із застарілими стандартами, не користується попитом на ринку	2,0	2,0	1,8	2,1
Застарілі стандарти не дозволяють розширити асортимент	2,0	2,2	1,9	2,0
Дотримання застарілих стандартів призводить до значного збільшення собівартості	2,1	2,5	1,8	2,2

*Оцінка за семибальною шкалою, де 0 – стандарт не є застарілим, 1- мінімальний ступінь актуальності, а 5 – максимальний.

Джерело: за даними соціологічного опитування.

Крім обов’язкової стандартизації продукції, закони України обумовлюють обов’язкову сертифікацію продукції згідно із стандартами. Більша частина підприємств молочної промисловості дотримується цих правил. Проте, близько 20% підприємств не сертифікують свою продукцію взагалі (рис. 8-4).

РИСУНОК 8.4. сертифікація продукції на підприємствах

Джерело: за даними соціологічного опитування.

Найбільш «законослухняними» є середні та великі підприємства – 87,1% середніх та 93,1% великих виробників сертифікують свою продукцію. Основна частка підприємств, продукція яких не сертифікується або сертифікується частково, припадає на малі підприємства і становить 43% (рис.8.5).

РИСУНОК 8.5. сертифікація продукції на підприємствах різного типу*

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Як показало опитування, міжнародні сертифікати ISO одержали лише 34,6% підприємств. З них 21,0% мають сертифікати як на товари, так і на систему управління якістю. Сертифікати лише на товари мають 9,9% опитаних підприємств, 3,7% респондентів одержали сертифікати тільки на систему управління (рис.8.6).

РИСУНОК 8.6. наявність у підприємств міжнародного сертифікату на товари та систему управління якістю

Джерело: за даними соціологічного опитування.

Наявність міжнародного сертифікату ISO характерна для великих підприємств (48% мають сертифікат на товари та на систему управління якістю). Найменш поширені такі сертифікати серед малих підприємств. Лише 13% з них мають міжнародні сертифікати на товари та ще менше (6%) - сертифікати на систему управління якістю.

Середні підприємства виглядають трохи краще, ніж малі: не мають жодного з сертифікатів 63% опитаних; 38% отримали сертифікати на товари, 23% - на систему управління якістю (рис. 8-7).

РИСУНОК 8.7. наявність у підприємств міжнародних сертифікатів на товари та систему управління якістю*

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Серед опитаних підприємств сертифікати ISO на товари однозначно планують придбати лише 25,6%. Ще 8,5% вже почали процес оформлення сертифікатів. Однак значна - 48,9% частка підприємств взагалі не планує оформлення сертифікатів ISO на товари.

Аналогічна ситуація відзначається щодо оформлення сертифікату ISO на систему управління якістю. 24,5% однозначно планують розпочати оформлення, 9,6% підприємств вже його почали. Не планують отримувати сертифікати цього типу 52,1% опитаних (рис.8.8).

РИСУНОК 8.8. плани підприємств щодо отримання сертифікатів ISO

Джерело: за даними соціологічного опитування.

Аналіз рівня, структури та походження інвестицій у розвиток підприємств сектору

Половина опитаних респондентів зазначають, що у 2005 році підприємство самостійно інвестувало кошти у розвиток виробництва. 41,5% опитаних підприємств взагалі не отримували інвестицій.

Лише незначна частка підприємств отримала кошти від зовнішніх інвесторів (8,5% залучали інвестора з України та 1,1% - з інших країн).

Залучення інвестиційних коштів найменш характерно для малих підприємств. З них 67,6% у 2005 році не інвестували у виробництво. Серед середніх за розміром підприємств частка тих, що не інвестували, трохи менша - 35,5%. Серед великих таких підприємств лише 17,9% (рис. 8-9).

РИСУНОК 8.9. наявність і джерело інвестицій у розвиток підприємств, що виробляють молочні продукти у 2005 році*

Джерело: за даними соціологічного опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Основним напрямком використання інвестиційних коштів для більшості підприємств є оновлення обладнання (89% з усіх підприємств, що робили інвестиції) та розвиток технологій

(51% підприємств). Менші за обсягом кошти підприємства залучають у будівлі та споруди (30% - середні, 36% - великі, 20% - малі підприємства) – рис.8.10.

РИСУНОК 8.10. напрямок застосування внутрішніх інвестицій на підприємствах сектору у 2005 році *

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Більшість опитаних підприємств працюють з інвесторами з Україні. Серед основних каналів виходу на інвесторів підприємці зазначають ініціативу власне інвестора, знайомство на семінарах та особистий зв’язок.

Більшість підприємств, що отримували інвестиції ззовні, отримали їх у грошовому вигляді. У такій формі отримали інвестиції 88% підприємств із тих, хто залучав зовнішні інвестиції у 2005 році. Чверть підприємств отримали нові технології та обладнання.

Серед головних проблем, які виникали у підприємств в процесі залучення інвестицій називалися такі, як високі ризики бізнесу, неналежний, на думку інвесторів, менеджмент на підприємстві, застаріле обладнання або технології, що застосовуються на підприємстві (рис. 8-11).

РИСУНОК 8.11. форма одержання зовнішніх інвестицій підприємствами сектору у 2005 році *

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.

Частина підприємств, а саме 42%, не робили інвестицій у розвиток протягом 2005 року. Більшість підприємств підкреслюють, що не потребують зовнішніх коштів/ресурсів для розвитку. 28% опитаних не залучають інвестиційних коштів через складності з находженням інвесторів.

Для великих підприємств основна причина незалучення інвестиційних коштів – це в першу чергу наявність власних коштів для розвитку (71%); 29% з них не влаштовують вимоги інвесторів і великі зобов’язання перед ними. Для значної частки (36%) середніх підприємств основна причина незалучення зовнішніх інвесторів полягає у тому, що вони не мають розробленого бізнес - плану.

Інша ситуація із малими підприємствами: 53% не потребують зовнішніх коштів, 27% - не мають розробленого бізнес-плану. Для цього типу підприємств також характерно те, що не всі є інвестиційно-привабливими (23%) – рис. 8-12.

РИСУНОК 8.12. причини незалучення зовнішніх інвестицій*

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей о

Джерело: за даними опитування.

*Питання з сумісними альтернативами: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповідей одразу.