Статті собівартості на деякі види плавленого сиру в розрахунку на 1 т.

Статті калькуляції	Сир ковбасний „Молочний” 20%		Сир ковбасний 30%		Сир „Янтар” в стаканчиках 60%		Сир „Київський” у фользі 50%		Сир „Особливий” у фользі 30%
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Сировина	3494,56	62,1	3895,23	59,5	4894	50	4041,9	62,1	3164,84	62,7
Допоміжні матеріали	368,41	6,5	368,41	5,6	2005,73	20,5	298,16	4,6	298,16	5,9
Тара	145,68	2,6	145,68	2,2	155,22	1,6	97,97	1,5	97,97	1,9
Інші матеріали	124	2,2	124	1,9	124	1,3	124	1,9	124	2,5
Паливо та енергія	210,21	3,7	210,21	3,2	210,27	2,1	210,21	3,2	210,21	4,2
Зарплата	99,47	1,8	99,47	1,5	71,7	0,7	58,93	0,9	70,27	1,4
Нарахування на заробітну плату	37,3	0,7	37,3	0,6	26,89	0,3	22,1	0,3	26,35	0,5
Амортизація	7	0,1	7	0,1	7	0,0	7	0,1	7	0,1
Загальновиробничі витрати	408,02	7,2	808,77	12,3	1018,22	10,4	799,5	12,3	390,62	7,7
Всього прямі витрати	4894,65	87,0	5696,07	87,0	8513,03	87,0	5659,77	87,0	4389,42	87,0
Накладні	734,2	13,1	854,41	13,1	1276,95	13,1	848,97	13,1	658,41	13,1
Собівартість	5628,85	100	6550,48	100	9789,98	100	6508,74	100	5047,83	100

Аналіз наведених даних дозволяє зробити такі висновки: чим вище жирність сиру, тим вищі витрати на сировину. Однак, у структурі собівартості питома вага витрат на сировину у жирних сирів зменшується, оскільки збільшуються накладні витрати, які розраховуються як відсоток від прямих витрат. Середня питома вага сировини у загальній структурі собівартості займає від 50 % до 62,7 %. Питома вага інших статей собівартості є незначною. Звертає на себе увагу стаття «Допоміжні матеріали». Загалом вона займас від 4,6 % до 6,5 % у структурі собівартості, однак значно вищою є у собівартості сиру плавленого «Янтар» в стаканчиках (20,5%). Це пояснюється вищою порівняно з фольгою, вартістю, полістирольних стаканчиків.

Отже, спостерігаємо прямо пропорційну залежність величини витрат з виробництва певного виду сиру від масової частки жиру у його складі та виду пакувального матеріалу.

Кожна партія виробленого плавленого сиру підлягає лабораторному контролю, який проводять фахівці. Здійснюється внутрішньозаводська оцінка смаку та запаху, консистенції, кольору, зовнішнього вигляду, упаковки та маркування. На кожну партію плавленого сиру заводська лабораторія видає якісне посвідчення, де вказується назва плавленого сиру, основні контрольні параметри, кількість, дата виготовлення та строки зберігання. Окрім того, зазначаються стандарти, згідно з якими виготовлено сир. Наявність якісного посвідчення є обов'язковою при реалізації плавленого сиру кінцевому споживачеві.

Четвертий крок - аналіз фінансової діяльності підприємства

Фінанси. Якісний фінансовий аналіз дозволяє визначити ключові припущення про динаміку розвитку підприємства в майбутньому.

Діяльність кожного господарського суб'єкту в сучасних економічних умовах є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені в результатах його функціонування.

Основним інструментом дослідження внутрішнього потенціалу підприємства є фінансовий аналіз. Сенсом його проведення є виконання функцій логічного засобу оцінки та порівняння відомостей для створення нової інформації, більш цінної, ніж первинна. Для проведення фінансового аналізу використовують різноманітні джерела інформації, серед яких основними є стандартні форми квартальної та річної фінансової звітності, а саме:

• баланс підприємства (форма №1):

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• звіт про рух грошових коштів (форма №3);

• звіт про власний капітал (форма №4).

Проте, перш ніж користуватись інформацією бухгалтерських звітів, треба переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності заповнення і точності зроблених арифметичних підрахунків при виведенні окремих показників.

Аналіз доцільно розпочати з побудови агрегованого балансу, який дозволить представити в найбільш загальному вигляді структурно - майновий стан підприємства. Підхід до побудови агрегованого балансу може бути здійснений по-різному: вид групування даних визначається особливостями аналізу.

Застосуємо наступний варіант агрегованого балансу, який буде містити такі види груп:

Група А - необоротні активи або постійні активи підприємства (всередині групи - за видами активів);

Група Б - оборотні активи або поточні активи підприємства (всередині групи - за ступенем ліквідності);

Група В - збитки та витрати, віднесені на майбутні періоди;

Група Г - власний та прирівняний до нього капітал (всередині групи - за характером належності);

Група Д - залучений капітал (всередині групи - за видами використання та за строками).

Зміст та порядок формування агрегованого балансу більш детально розглянуто в економічній літературі.

Наведемо розшифровку лише окремих статей агрегованого батансу. Так, до швидко ліквідних активів належать дебіторська заборгованість та короткострокові фінансові вкладення, тобто активи які мають досить значний ризик при їх ліквідації. Важко ліквідні активи - це активи, ліквідація яких супроводжується значним ризиком: виробничі запаси, товари, готова продукція тощо.

Отож, агрегований баланс ВАТ «Молочник» наведено нижче ( табл. 7).

Таблиця 7

Агрегований баланс ВАТ „Молочник”, тис.грн.

№ з/п	Групування статей активу	На кінець 1-го року	На кінець 2-го року	Зростання,%
А	Необоротні активи	1951,9	2040,8	104,6
1	Основні засоби та інші позаоборотні активи	1951,9	2031,9	104,1
2	Довгострокові фінансові вклади	-	8,9
Б	Оборотні активи	1832,2	3077,1	167,9
3	Швидколіквідні активи	48,4	117,3	242,4
4	Середньоліквідні активи	496	1060,5	213,8
5	Важколіквідні активи	1287,8	1899	147,5
В	Збитки та витрати, віднесені на майбутні періоди	-	-
6	Витрати майбутніх періодів	-	-
7	Затрати	-	-
	АКТИВ:	3784,1	5117,9	135,2
Г	Власний та прирівняльний до нього капітал	3433,6	3471,9	101,1
8	Власний капітал	3433,5	3471,9	101,1
9	Додатковий капітал	0,1	-
Д	Залучений капітал	350,5	1646	469,6
10	Довгострокові зобов´язання	-	-
11	Короткострокові зобов´язання	350,5	1646	469,6
11.1	Заборгованість за короткостроковими кредитами банків	211,3	1265,1	598,7
11.2	Заборгованість постачальникам	57,1	300,5	526,3
11.3	Заборгованість за бюджетами та позабюджетними платежами	26,9	16,3	60,6
11.4	Заборгованість з оплати праці	18,9	22,4	118,5
11.5	Інша заборгованість	36,3	41,7	114,9
	ПАСИВ:	3784,1	5117,9	135,2

При загальному досить значному збільшені обсягів господарювання (валюта балансу зросла на 135,2 % за досліджуваний період), структура майна також зазнала суттєвих змін. Економічні ресурси фірм зросли в основному за рахунок збільшення розміру оборотного капіталу, який, в свою чергу,зріс в 1,7 рази.

В структурі оборотного капіталу найбільшу питому вагу займають важколіквідні активи, однак однозначно оцінювати цей факт як негативний не зовсім правильно, адже зростання обсягів господарської діяльності неминуче призводить до збільшення залишку товару (продукції) на складі. Щодо пасиву балансу підприємства, тут спостерігається зменшення питомої ваги власних коштів та значне збільшення розміру (469 %) і питомої ваги залучених коштів. Ця стаття пасиву зросла за рахунок збільшення короткострокових зобов'язань; довгострокові зобов'язаня у фірми відсутні. У 6 разів зросла заборгованість за короткостроковими кредитами банків та заборгованість постачальникам. На початку досліджувального періоду підприємство не потребувало залучення фінансових ресурсів, зі зростанням обсягів господарювання виникла необхідність у залученні додаткових коштів. Зростання розміру та питомої ваги залучених коштів, у нашому випадку не слід розцінювати як негативний фактор, тому що співвідношення власних та залучених коштів на кінець досліджуваного періоду на користь власних коштів, тобто джерела формування економічних ресурсів фірми в основному власні, окрім того, довгострокові зобов'язання відсутні.

Рис.5. Структура активів агрегованого балансу підприємства за

досліджувальний період

Рис. 6. Структура пасивів агрегованого балансу підприємства за

досліджуваний період

Наступним важливим етапом фінансового аналізу підприємства є оцінка його майнового стану (табл 8).

Показники майнового стану дають змогу характеризувати виробничій потенціал підприємства. Розрахуємо такі основні показники (коефіцієнти): коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів тощо.

Таблиця 8