- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
Особистісні права - це такі права, які спрямовані на конкретизацію немайнових прав, свободи і вільний розвиток особи. Іноді ці права називають особистими, іноді громадянськими (див. Погорілко В. Ф.). Разом із тим всі суб'єктивні права є особистими, а громадянські права пов'язані з громадянством особи, людини, тому вони можуть мати політичний, економічний характер. До осо-бистісних прав відносяться такі права: право на честь і гідність, право на свободу та недоторканність і безпеку, право на вільний розвиток особистості, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на особисте і сімейне життя.
У ст. З Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В цій статті закріплені фізичні і особистісні права людини, як один із основних принципів правової держави і громадянського суспільства. Кожна людина має невід'ємне право на повагу до її гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому поводженню чи покаранню, що принижує його гідність (ст. 28 Конституції). Це означає, що кожний громадянин повинен поважати права і свободи інших людей, це стосується також і посадових осіб. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (ст. 23 Конституції). Людина не може бути абсолютно вільна від інших людей, від держави і від суспільства, оскільки жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо. Разом із тим, вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом. Державні органи можуть затримати особу у випадку запобігання злочинові і тримати під вартою не більше 72 годин, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом. Якщо протягом цього часу їй не буде вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, то особа негайно звільняється. Кожному затриманому чи заарештованому повинно бути негайно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права, надана можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів затриманого (ст. 29 Конституції).
До особистісних прав і свобод відносять свободу світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції), хоча деякі спеціалісти відносять їх до політичних прав і свобод. Свобода світогляду і свобода віросповідання тісно взаємопов'язані. Ці права означають, що громадяни можуть дотримуватись різного світогляду: релігійного, ідеалістичного, матеріалістичного, комуністичного, ліберального, консервативного, націоналістичного тощо. Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Україна є світською державою. Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана як обов'язкова.
Кожному громадянину гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування справи, якщо іншим способом отримати інформацію неможливо (ст. 31).
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім'ї, а також відшкодування матеріальної і моральної шкоди (ст. 32):
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, материнство, дитинство і батьківство охороняються державою (ст. 52).