- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
82) Державна служба в Україні
Питання про державну службу і статус державного службовця регулюється Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року і іншими Законами України. Цей закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті.
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Державна служба ґрунтується на таких основних принципах: 1) служіння народу України; 2) демократизму і законності; 3) гуманізму і соціальної справедливості; 4) пріоритету прав людини і громадянина; 5) професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; 6) персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; 7) дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; 8) дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів.
У законі закріплена етика поведінки державного службовця. Він повинен: 1) сумлінно виконувати свої службові обов'язки; 2) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; 3) не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Указаний закон також закріплює і регулює: 1) Державну політику в сфері державної служби; 2) Правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату; 3) Проходження державної служби в державних органах та їх апараті; 4) Службову кар'єру; 5) Припинення державної служби; 6) Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців; 7) Відповідальність за порушення законодавства про державну службу.
83) Поняття адміністративного проступку
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності (ст. 9 Кодексу).
Адміністративне правопорушення має такі ознаки, як і загальне поняття правопорушення: 1) суспільна небезпека або шкода; 2) протиправність діяння; 3) винність діяння; 4) карність за діяння, які передбачені в Кодексі про адміністративні правопорушення та інших законах; 5) іноді потрібно встановити причинний зв'язок між протиправним діянням і наслідками.
Адміністративні правопорушення наносять значну шкоду громадському порядку, системі управління, правам і законним інтересам громадян, підприємствам і організаціям. Соціальна небезпека і шкода може бути різна. Якщо правопорушення наносять велику шкоду або становлять соціальну небезпеку, яка передбачена Кримінальним кодексом, то такі правопорушення потрібно кваліфікувати як кримінальні злочини, якщо буде встановлено склад злочину. Іноді за незначні злочини особа звільняється від кримінальної відповідальності і притягається до адміністративної відповідальності. Критерієм розмежування є вартість шкоди або тяжкість наслідків діяння.
Адміністративне правопорушення може бути вчинено умисно і необережно. Правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання їх. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Адміністративна відповідальність може наступати лише в тому випадку, якщо в Кодексі або інших нормативних актах передбачено склад адміністративного проступку і санкцію за його порушення. Якщо в законодавстві немає складу адміністративного правопорушення або санкції за нього, особу не можна притягнути до адміністративної відповідальності.