- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
15) Поняття закону і види законів
У природі і суспільстві існує багато різноманітних законів: хімічні, біологічні, фізичні і математичні, економічні, філософські, моральні, релігійні, психологічні закони, закони формальної логіки, закони мови, космічні і інші закони. Різні природничі і гуманітарні науки вивчають і досліджують ці закони або закономірності розвитку природи і суспільства.
Поряд з цим існують і закони, які приймаються державою, як один із видів нормативно-правових актів, як одна із форм права. Державний закон - це нормативно-правовий акт, який приймається вищими представницькими органами державної влади (парламентом) або всім народом на загальнонародних референдумах (віче, зборах) в особливому порядку, який виражає потреби і інтереси більшості або всього народу, має найвищу або вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативних актів, загальнообов'язковий для всього населення і держави, охороняється державною владою і направлений на регулювання найбільш важливих економічних, політичних, моральних і інших соціальних відносин і охорону матеріальних та духовних цінностей суспільства.
У більшості країн світу закони приймаються парламентами - найвищими представницькими органами влади. В Україні право приймати закони належить до повноважень Верховної Ради України (ст. 85 Конституції). Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією (ст. 91 Конституції). У ст. 92 Конституції України вказуються найбільш важливі питання і відносини, які повинні регулюватись виключно законами.
Закони підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє їх Президентові України. Президент протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо Президент України протягом 15 днів не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами (2/3) від її конституційного складу, Президент зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом 10 днів. Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ст. 94 Конституції).
Відповідно до Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів і Національному банку України. Законопроекти, які визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Всі закони, які існують в Україні, поділяються залежно від суб'єктів їх видання на такі види:
1) закони, які прийняті Верховною Радою України;
2) закони колишнього СРСР, які регулюють відносини, що не врегульовані законами України і не суперечать Конституції і законам України;
3) закони Автономної Республіки Крим, які прийняті до прийняття нової Конституції України. Вони діють тільки ца території Криму.
Залежно від їх юридичної сили (ієрархії) і за спеціальним значенням (цінністю) в системі законодавства, вони мають таку ієрархію і види:
1) Конституційні закони, до яких відноситься Конституція - Основний Закон України, яка прийнята 28.06.1996 р. Верховною Радою України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Крім того, в ст. 8 Конституції закріплено положення: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права». Це означає, що Конституція і інші закони повинні відповідати вимогам і принципам права.
До конституційних законів також відносяться інші закони, які вносять зміни і доповнення до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим. Наприклад, Закони «Про громадянство», «Про Президента України», Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом України від 10.06.1995 р. і інші. Ці
закони приймаються 2/3 голосів від конституційного складу депутатів ВРУ.
2) Органічні закони, які займають друге місце за юридичною силою після Конституції України. Органічні закони - це такі закони, які конкретизують найважливіші положення Конституції України, передбачені Конституцією або її концепцією, а також які випливають з їх змісту. Ці закони приймаються 2/3 голосів від фактичної кількості депутатів ВР України.
3) Звичайні або поточні закони, які регулюють інші важливі суспільні відносини. Вони можуть бути кодифіковані і некодифіковані і складають найбільшу кількість законів. Наприклад, Закони «Про власність», «Про підприємництво», Цивільний і інші кодекси.
4) Надзвичайні закони, які приймаються в необхідних випадках, передбачених Конституцією і надзвичайними ситуаціями.
Крім того, можуть бути і інші закони, в тому числі прийняті на загальнонародних референдумах, а також міжнародно-правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України, входять в систему законодавства на рівні із законами республіки. Можуть також бути федеральні і республіканські (або штатів); крім того, можуть бути правові закони і неправові закони, демократичні і авторитарні, по галузях права і законодавства - кримінальні, цивільні, процесуальні тощо; по сферах впливу і змісту -економічні, політичні, моральні і аморальні, міжнародно-правові, духовні (культурні) тощо.