72) Умови дійсності договорів

Всі договори, які укладаються, повинні бути укладені і оформлені відповідно до вимог закону:

1) всі особи, які укладають договір, повинні бути пра­воздатними і дієздатними у повному об'ємі, що дає їм право на здійснення угод;

2)  всі договори повинні відповідати за своїм змістом закону або не протирічити йому.

Під змістом договору розуміється сукупність умов, на яких він укладається і які визначають зміст прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства. Умови договору можуть бути суттєві, звичайні і випадкові. До суттєвих відносяться такі умови, за якими обов'язкове укладення договору. До них відносяться, як правило: предмет договору, ціна, строк виконання, місце виконання та інші. По кожному конкретному договору вони визначаються цивільно-правовим законодавством. Якщо угоди по суттєвих умовах не досягнуто, то договір вважається не укладеним. Наприклад, якщо при договорі купівлі-продажу не досягнуто згоди про кількість това­ру, про його ціну, то він вважається неукладеним.

Звичайні умови - це такі умови, які само собою розу­міються при укладенні договору. Сторони можуть про них нічого не говорити, не писати, так як вони встанов­лені законом і є звичайними для даного виду договору. Прикладом може бути умова про поставку чи передачу якісних товарів. Такий обов'язок лежить на продавцеві, згідно із законом.

Випадкові умови - це такі, які не є обов'язковими для укладення договору. Сторони можуть самостійно вноси­ти їх у договір.

3) Третьою вимогою дійсності договорів є форма до­говору. Договір повинен бути укладений у тій формі, як це вимагає закон. Якщо сторони домовились про укла­дення договору в певній формі, то він вважається укла­деним з цього моменту, якщо закон і не вимагає такого. Згідно ст. 44 ЦК України в письмовій формі укладаються:

а) угоди державних, кооперативних та інших громадсь­ких організацій між собою і з громадянами;

б)  угоди громадян між собою на суму понад сто кар­бованців;

в)  інші угоди громадян між собою, відносно яких за­кон вимагає додержання письмової форми.

Всі письмові угоди (договори) повинні бути підписані.

4) Четверта умова дійсності договорів полягає в тому, що договори повинні укладатися при вільному волевия­вленні сторін договору. Це означає, що ніхто не може справляти фізичний чи психічний тиск на особу, застав­ляти її укладати ту чи іншу угоду. Всі угоди, пов'язані з насильством над стороною, вважаються недійсними і незаконними.

Таким чином, дотримання цих чотирьох умов є достат­нім для визначення договорів законними і дійсними і навпаки - недотримання їх веде до недійсності (незакон­ності) договорів.

73) Договір купівлі-продажу і його види

За договором купівлі-продажу продавець зобов'я­зується передати майно у власність покупцеві, а поку­пець зобов'язується прийняти майно і оплатити за нього певну грошову суму. Таке визначення договору купів­лі-продажу дає цивільне законодавство (ст. 224 ЦК Ук­раїни).

Право продажу майна належить власникові, крім ви­падків примусового продажу. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності ли­ше в тих випадках, коли власник не вправі витребувати від нього майно. Продаж майна проводиться за цінами, які встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

При укладенні договору продавець зобов'язаний по­передити покупця про всі права третіх осіб на річ, яка продається. Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків.

Якщо право власності переходить до покупця раніше за передавання речі, продавець зобов'язаний до переда­вання речі зберігати її, не допускати її погіршення. Як­що продавець не передає покупцеві продану річ, пору­шуючи тим самим договір, то покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, зав­даних затримкою виконання, або відмовитись (зі своєї сторони) від виконання договору і вимагати відшкоду­вання збитків.

Якість проданої речі повинна відповідати умовам до­говору, а при відсутності вказівок у договорі - вимогам, що звичайно висуваються. Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо про її недоліки він не був засте­режений продавцем, вправі на власний вибір вимагати: 1) заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, на річ належної якості; 2) відповідного зменшення купі­вельної ціни; 3) безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх ви­правлення; 4) розірвання договору з відшкодуванням по­купцеві збитків.

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з при­воду недоліків проданої речі, про що він не був застере­жений продавцем до її передавання, негайно по їх виявленню, але не пізніше шести місяців з дня передавання речі, а з приводу недоліків у будинках - не пізніше одно­го року з дня передавання будинку у володіння покупця, а якщо цей день встановити неможливо або будинок був у володінні покупця до укладення договору купівлі-про­дажу - з дня реєстрації договору в установленому по­рядку.

Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або день її заяв-лення встановити неможливо - не пізніше шести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії.

Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу речі, пред'явить до покупця позов про відібрання її, по­купець зобов'язаний притягнути продавця до участі в справі, а продавець зобов'язаний вступити в цю справу на стороні покупця.

Непритягнення покупцем продавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, коли продавець доведе, що взявши участь у справі, він міг би запобігти вилученню речі у покупця.

Види договорів. Фахівці з цивільного права виділяють такі види договору купівлі-продажу.

Залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужу­ваних об'єктів, особливостей способу укладеная та вико­нання договору розрізняють кілька видів договорів:

1)  договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі;

2) договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;

3) договори, які укладаються у внутрішньому та зов­нішньо-економічному обігу;

4)  договори купівлі-продажу земельних ділянок, ва­лютних цінностей, житлових будинків, квартир, автома­шин;

5)  договори купівлі-продажу на умовах комісії, кон­сигнації та поставки;

6) договори купівлі-продажу об'єктів приватизації;

7) форвардні та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу. Кожний із цих видів договорів має свої особливості

стосовно умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання або неналежного виконання договору.'

Аукціон - це організаційно-правовий спосіб продажу товару в обумовлений час і в певному місці тому покуп­цеві, який на засадах змагальності запропонує найвищу ціну. Аукціони можуть проводитися на власний розсуд продавця (за встановленими ним правилами), на підставі актів законодавства та у примусовому порядку.

Форвардний контракт - до відповідно на ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» -це стандартний документ, що засвідчує зобов'язання при­дбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення контракту.²

Ф'ючерсний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент вико­нання зобов'язання.

Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на пев­них умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укла­дання такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту.