- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
17) Систематизація законодавства України
Систематизація законодавства - діяльність із впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників. У систематизації розрізняють кодифікацію та інкорпорацію. Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. Види інкорпорації — за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки зміни не вносяться. Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення. Кодекс — акт, який забезпечує правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини що певною мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У
сучасному законодавстві України існують: Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс про шлюб та сім'ю, Земельний кодекс, тощо. Статути, положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.
18, 19) Система права. Галузі та інститути права
Регулювання й охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну систему. Система права — це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер побудови, що відображається в єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами й нормами права. Первинним ланцюжком системи права є норма права. Це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки суб'єкта права, що криє в собі державно-владне веління нормативного характеру, встановлюється, санкціонується і забезпечується державою для регулювання суспільних відносин можуть об'єднуватися в інститути і галузі права. Інститут права можна визначити як відокремлену групу взаємозв'язаних правових норм що регулюють певний вид чи рід суспільних відносин і утворюють самостійний елемент системи права. Найбільш розвиненою формою об'єднання правових інститутів є підгалузь права — об'єднання інститутів права в межах конкретної галузі права, яке містить загальний і предметний інститути чи їхні асоціації. Отже, інститут права, об'єднання інститутів права можна розглядати як самостійний елемент системи права та в межах галузі права. Наступним структурним елементом системи права є галузь права — це сукупність правових норм інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин у межах конкретного предмета і методу правового регулювання з урахуванням принципів і завдань такого регулювання. За місцем, що його галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на основні та комплексні. Основні галузі права — такі, що утворюють головний масив права у правовій системі держави. Серед них розрізняють профілюючі (традиційні), процесуальні, спеціальні та ін. Профілюючі галузі утворюють юридичну основу, обов'язкову частину системи права (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право). Процесуальні галузі — такі, що закріплюють порядок застосування матеріального права (цивільний, кримінальний, адміністративний та інші процеси). До спеціальних галузей відносять ті, які на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для певного виду суспільних відносин (трудове, аграрне, екологічне, сімейне, фінансове право). Комплексні галузі — це нашарування, надбудова над основними галузями, що зовні обособлюються значно менше, ніж основні галузі страхове, банківське, морське. Внутрішня форма права характеризується відповідною сукупністю правових норм, що об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права.