57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору

Громадяни реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору індивідуально з власником підприємства або уповноваженими особами (адміністра­цією) власника. Визначає зміст трудового договору ст. 21 Кодексу законів про працю України. Трудовий договір є угода між; працівником і власником підприємства, устано­ви, організації або уповноваженим ним органом чи фізич­ною особою, за якою працівник зобов 'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприєм­ства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов 'язуються виплачувати працівнико­ві заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудо­вого договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідаль­ність сторін (в тому числі і матеріальна), умови мате­ріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосуй вання контракту визначається законодавством.

Трудовий договір працівника необхідно відрізняти від колективного трудового договору, який укладається між всім трудовим колективом і власником (див. попередні питання). Трудовий договір між працівником і власни­ком має індивідуальний, двосторонній характер. Він укладається на підставі трудового законодавства і колек­тивного трудового договору.

Трудовий договір потрібно відрізняти також від ци­вільно-правових договорів, і зокрема, договору підряду. Індивідуальний трудовий договір відрізняється від до­говору підряду своїм предметом. Предметом індивіду­ального трудового договору є процес праці, результати праці, умови праці тощо, з обов'язковим дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, законодав­ства про працю і роботу повинен виконувати сам пра­цівник. Предметом цивільно-правового договору підря­ду є уречевлена праця, кінцеві результати праці, без дотримання правил внутрішнього трудового розпоряд­ку і законодавства про працю. По договору підряду громадянин може виконувати роботу в будь-який час із дотриманням строків завершення роботи і якості ро­боти.

Сторонами трудового договору є працівник - з однієї сторони, і власник або уповноважений ним орган (адмі­ністрація) - з другої. Суб'єктом трудового договору мо­же бути працівник, який є дієздатним у трудових право­відносинах. Дієздатність працівника наступає з 16 років (ст. 188 Кодексу). Як виняток, за згодою одного із бать­ків або особи, яка його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допус­кається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних на­вчальних закладів для виконання легкої праці, яка не зав­дає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнад­цятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює.

Другою стороною трудового договору може бути юридична особа, власник підприємства чи організації, керівник державної організації, підприємства або дер­жавного органу, уповноважена власником особа, яка має право укладати трудові договори, а також фізична особа, тобто інший громадянин.

Зміст трудового договору визначається суб'єктивни­ми правами і обов'язками працівника і власника (або уповноваженої ними особи) по виконанню трудового договору, а також включає умови праці, оплату праці, які передбачені в трудовому законодавстві, колективному договорі і індивідуальному трудовому договорі. Основними (необхідними) складовими трудового договору є: місце роботи, умови праці, функціональні права та обо­в'язки, сам характер роботи і оплата праці. Крім того, можуть бути додаткові умови трудового договору: на­приклад, забезпечення житлом, гуртожитком, питання про встановлення неповного робочого часу, про підви­щення кваліфікації і навчання, про певні пільги і соці­альне забезпечення тощо.

У ст. 21 КЗпП мало сказано про зміст трудового дого­вору. Більш повно дається зміст трудового договору сто­совно контракту. Зокрема, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і стро­ків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й органі­зації праці, підстави припинення та розірвання контрак­ту, соціально-побутові умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінан­сових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця тощо1.

Трудовий договір може укладатися на різний строк. Він може бути:

1)   безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної ро­боти.

Строковий трудовий договір укладається, як прави­ло, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівни­ків; 2) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами праці; 3) при укладанні конт­ракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укла­данні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладанні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП); 6) в інших випадках, передбачених законодав­ством України.