Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravo.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
799.74 Кб
Скачать

11) Структура правових норм

Структуру норм права розглядати однозначно важко, оскільки існують різні норми, наприклад, норми-прин-ципи, норми-дефініції (поняття), норми-приписи, норми -правила поведінки і діяльності. У сучасний період вивче­на структура норм-приписів і норм-правил поведінки. їх структуру розглядають як логічну структуру правової норми.

У структурі логічної норми права виділяють 3 еле­менти: гіпотезу, диспозицію і санкцію. Це основні і обо­в'язкові елементи структури логічної норми права.

Гіпотеза - це така частина правової норми, в якій ви­ражаються обставини і умови, при яких наступає реалі­зація юридичних прав і обов'язків, виникають юридичні факти і правовідносини. Гіпотеза встановлює і обумов­лює сферу і межі регулюючої дії диспозиції. До неї мож­на застосувати термін «якщо».

Диспозиція - це така частина норми, в якій записано саме правило правомірної поведінки і діяльності суб'єктів і виражається вона в юридичних правах і обов'язках. Во­на описує, що суб'єкти можуть і зобов'язані робити, яка діяльність і поведінка дозволена і заборонена. До неї мо­жна застосувати термін «то».

Санкція - це частина норми, в якій закріплюються за­ходи державного примусу в разі невиконання обов'язків або порушення диспозиції. Санкція наступає або може наступити за правопорушення. До неї можна поставити термін «то», «інакше». Цю структуру норми можна виразити схемою: «якщо - то», «якщо - то - інакше», а до норм-приписів тільки «якщо - то». Логічна структура правової норми, як правило, не збігається із статтями нормативних актів, іноді її потрібно конструювати са­мому, оскільки статті законів викладаються лаконічно. В деяких статтях закону може бути не одна, а 2-3 норми права, а в деяких тільки окремі частини правової норми: гіпотези-диспозиції, гіпотези-санкції, диспозиції-санкції. Крім того, в заборонних нормах права гіпотеза і диспо­зиція узгоджуються.

Наприклад, в ст. 147 Кодексу законів про працю Ук­раїни вказується (п. 1): «За порушення трудової дисцип­ліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення».

Цю статтю з позицій логічної структури правової норми можна сформулювати так: якщо працівник допус­тить порушення трудової дисципліни (гіпотеза), то влас­ник має право застосувати до нього згідно з трудовим законодавством - статутами і положеннями про дисцип­ліну (диспозиція) - тільки один з таких видів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (санкція).

12) Види правових норм

Це, по суті, класифікація правових норм. Класифікація норм права дозволяє краще визначити місце правових норм в системі права і їх взаємозв'язки; вияснити функції правових норм і їх роль в механізмі правового регулю­вання; вона дає схему шляхів і засобів правового впливу на суспільні відносини; можливість значно покращити правотворчу і правозастосовчу діяльність у державі.

Класифікація норм права на види є продовженням розгляду структури системи права, але на вищому рівні, ніж структура норми права. Найбільш повну класифіка­цію видів норм права дав проф. П. М. Рабінович (Львів). Для класифікації існує більше 7 критеріїв. Основні мож­на привести такі:

1) за функціональною роллю в механізмі правового ре­гулювання: а) первинні, відправні і вторинні (доповню-вальні). Всі вони неоднорідні і серед них можна виділити: норми-начала, норми-принципи, норми-аксіоми; норми-презумпції, норми-дефініції; б) норми-правила поведінки і діяльності людей та інших суб'єктів. Вони вказують на

права і обов'язки суб'єктів суспільних відносин, вид і мі­ру санкції за правопорушення; в) загальні і спеціальні; вони відрізняються за ступенем загальності і об'ємом (сферою дії). Наприклад, в кожному кодексі є розділи: загальна і особлива частина і відповідно види норм;

2) за предметом правового регулювання, або залежно від галузі права: конституційні, адміністративні, норми цивільного, трудового, кримінального, земельного, фі­нансового, екологічного, процесуального права тощо;

3)  за методом правового регулювання: імперативні (владні приписи), диспозитивні (автономні), заохочуваль­ні (стимулюючі), рекомендуючі, закріплювальні (право-констатуючі);

4) за формою вираження припису правових норм, або залежно від встановлення і реалізації юридичних прав і обов'язків: управомочні, зобов'язувальні, заборонні, ка­раючі;

5) за суб'єктами правотворчості: норми представниць­ких органів державної влади, референдумів, глави держа­ви (Президента), органів державного управління, громад­ських об'єднань, органів місцевого самоврядування тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]