- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
58) Порядок прийняття на роботу
Порядок прийняття на роботу тісно пов'язаний з укладенням трудового договору. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством,- також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Укладення трудового договору забороняється з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я (ст. 24 Кодексу).
Під час укладання трудового договору забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладанні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального або майнового стану, національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання тощо - не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України (ст. 22 Кодексу).
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Власник підприємства чи організації вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На державних підприємствах, в установах запровадження таких обмежень встановлюється законодавством (ст. 21і Кодексу).
При укладанні трудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. На час випробування на працівника поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вузів і осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; при переведенні на роботу і в інших випадках, встановлених законом.
Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати 3 місяці, якщо інше не встановлено законом. В окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, не може перевищувати 6-ти місяців. При прийнятті на роботу робітників випробувальний строк не може перевищувати одного місяця.
Якщо працівник на час випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне припинення трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, то власник або адміністрація вправі розірвати з ним трудовий договір у межах цього строку. Разом з тим таке припинення трудового договору з ініціативи власника може бути оскаржено працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ст. 28 Кодексу).
До початку роботи власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:
1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуто, та можливі наслідки їхнього впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Відповідно до трудового законодавства працівник зобов'язаний виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. ЗО Кодексу).
Разом із тим, власник не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.