- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
Діагностика та лікування аба
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Перший рівень (амбулаторія сімейного лікаря)
|
Діагностика |
Лікування
|
|
Анамнез, огляд хворого, фізикальне дослідження, пік-флуометрія, тестування з набором мікст-алергенів ( у контрольованому стані) |
Бронхолітики короткої дії, спряму- вання вання на 2 рівень для дооб- стеженя; контроль за схемою лікування, другому рівні фармако- терапія, підтримуючий етап СІТ |
|
Другий рівень |
|
|
Спірографія, загальноклінічні дослідження,тестування моноалергенами огляд ЛОР, пульмонологом, фтизіатром, рентген-томографія
|
Призначення базової терапії з наступним можливим початком СІТ амбулаторно або в умовах алергологічного відділення |
|
Третій рівень |
|
|
Поглиблене алергологічне, пульмонологічне, лабораторне дообстеження з призначенням індивідуалізованої терапії
|
Початковий етап індивідуалізовної терапії |
Укладачі: канд.меднаук Л.Романюк, проф.Б.Пухлик.
Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
Фіксовані комбінації інгаляційних засобів
|
Препарат |
Разова доза, мкг |
Середня добова доза, мкг |
|
Серетид (салметерол+флутиказон) (ДАІ, ДПІ, мультидиск) |
25/50; 25/125; 25/250; |
100/200; 100/500; 100/1000; |
|
Сімбікорт (формотерол+будесонід) (ДПІ, турбохалер) |
4,5/80; 4,5/160; |
9,0/160; 9,0/320. |
|
|
|
|
Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
|
Лікарський препарат |
Низька добова доза |
Середня добова доза |
Висока добова доза |
|
Беклометазона діпропіонат |
200-500 |
500-1000 |
1000-2000 |
|
Будесонід |
200-400 |
400-800 |
800-1600 |
|
Флутиказон |
100-250 |
250-500 |
500-1000 |
Бронхолітики
Агоністи β2-адренорецепторів короткої дії:
● Сальбутамол, вентолін інгаляційно 12-24мкг (1-2 дози) не більше 3-4р/день;
Беродуал (фенотерол +іпратропія бромід) інгаляційно 25мкг/50мкг (1доза) по 3р/день;
Агоністи β2- адренорецепторів тривалої дії
●Сальметерол, Серевент інгаляційно 50-100мкг по 2р/день
●Формотерол, фораділ, зафірон інгаляційно 12-24мкг по 2р/день (максимальна добова доза 36мкг) – має пришвидшений початок дії
Інші препарати:
● Сингулар( Монтелукаст – модифікатор лейкотриєнових рецепторів) 10мг – 1таб. 1р/ на добу (перед сном);
Ксолар ( Омалізумаб – анти-IgE-антитіла) - підшкірно кожні 2 чи 4 тижні в залежності від необхідної дози. Доза підбирається відповідно до маси тіла пацієнта (не більше 150кг) та рівня загального IgE.
Препарати для надання допомоги при загостренні БА
|
препарат |
Дозування |
|
Сальбутамол, вентолін у ДАІ ( з використанням спейсеру) |
400 – 800 – 1600 мкг на 1 інгаляцію, до 3х інгаляцій за годину; до 8-12 інгаляцій на добу |
|
вентолін у небулах |
1,0 – 2,0 мл на 1 інгаляцію в залежності від важкості загострення |
|
беродуал у небулах |
від 1,0 до 2,0 мл |
|
еуфілін 2,0 - 2,4% розчин |
Виключно довенне введення до 10 мл 2,4% розчину |
|
дексаметазон 0,4 % розчин довенно |
8-12мг на добу
|
|
метіпред, табл 4 мг (метилпреднізолон) |
від 1-2 мг/кг/добу в залежності від важкості перебігу та важкості загострення |
|
пульмікорт сусп. для небулайзерного використання 0,25 мг, 0,5 мг в 1 мл. |
в залежності від важкості перебігу та рівня контролю |
Препарати, які можуть бути використані
|
беклазон-еко 100, 250 мкг |
в залежності від важкості БА та рівня контролю |
|
амброксол 30 мг |
3 - 5 мг/кг/добу при необхідності |
|
тафен новолайзер (200 мкг/добу) |
в залежності від важкості перебігу та рівня контролю |
|
аерофілін, 400 мкг/табл |
2-3 табл на добу в якості додаткового контролюючого препарату |
|
пульмікорт турбухалер 100, 200 мкг |
в залежності від важкості перебігу та рівня контролю |
Таблетовані форми метилксантинів короткої та тривалої дії
Нижче приведені максимальні дози, які можна застосовувати без визначення концентрації теофіліну в плазмі крові.
‼Амінофілін всередину 225-450мг по 2р/день;
‼ Теофілін всередину після їжі 0,1-0,2г (вища разова доза – 0,4мг, добова – 1,2мг);
‼Теофілін тривалого вивільнення (Теопек –таб.300мг; Теотард – капс.200 чи 350мг; Теофіллін-Н.С. – таб.300мг). Середня доза складає 300мг по 2р/добу ( з розрахунку 10-15мг/кг/добу) в 2 прийоми з інтервалами в 12 годин.
Системні ГКС:
○ Метилпреднізолон: всередину по 0,012 – 0,08г/д в 1-2 прийома;
○ Преднізолон: всередину по 0,02 – 0,04г/д в 1-2 прийома.
Алергени для СІТ для лікування АБА:
Алергени у флаконах по 10000 PNU у 1 мл: із домашнього пилу -10 серій, кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro, алерген із бібліотечного пилу, алерген із пір‘я подушок, алерген із дафнії, або алергени, виготовлені для пацієнта індивідуально, або
набори мікст-алергенів у вигляді драже ( склад – алергени кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro, алерген із пір‘я подушок з різними дозами алергенів. Окремо 5 контейнерів – 75 драже- для початкового етапу СІТ і контейнери для підтримуючої СІТ – по 15 драже у контейнері).
4. П Р О Т О К О Л
надання медичної допомоги хворим на інсектну алергію
Перелік скорочень, що використовуються в протоколі:
АГ – алерген, алергени
АГП – антигістамінні препарати
ГКС – глюкокортикостероїди
ІА – інсектна алергія
СІТ – алерген-специфічна імунотерапія
А 1. Паспортна частина
А1.1. Діагноз – Інсектна алергія
Формулювання діагнозу:
Інсектна алергія (гиперчутливість до отрути оси), місцева алергічна реакція.
Інсектна алергія (гиперчутливість до отрути бджоли), системна алергічна реакція, легкий перебіг, локалізована кропив’янка.
Інсектна алергія (гиперчутливість до отрути рудих мурах), системна алергічна реакція, середньоважкий перебіг, генералізована кропив’янка та ангіоневротичний набряк.
Інсектна алергія (гиперчутливість до отрути бджоли), важкий перебіг: анафілактичний шок, типова форма.
А1.2. Коди стану або захворювання
Шифр МКХ 10:
T 63.4. Реакція на укуси перетинчастокрилих комах
L.50.8. Інша кропив’янка.
Т 78.2 Анафілактичний шок неуточнений.
А1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі): лікарів – алергологів, дерматологів, реаніматологів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів.
А1.4 Мета протоколу - регламентація якісного надання медичної допомоги хворим на АБА на всіх її етапах
А1.5. Дата складання протоколу – 09.2011
А1.6. Дата перегляду протоколу - 09.2016
А1.7 Коротка епідеміологічна інформація:
Поширеність ІА лише до ужалень перетинчастокрилими комахами (бджоли, оси, шершні) серед населення складає 0,4-4%, а серед бджолярів і членів їх сімей коливається від 15 % до 43 %. Алергічні реакції на укуси кровососучих комах виявляються в 17-20% осіб, що страждають на атопічні захворювання. Можливі алергічні реакції на контакт з комахами, аерозольне поширення частинок їх тіла тощо.
А2. Загальна частина