- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
5. Лікування.
Концепція терапії гострої Кр та АН Квінке або при загостренні ХКр+АН (рецидиві) представлена у вигляді алгоритму на рис. 2.
Лікування слід починати з усунення з оточення хворого "винних" АГ та провокуючих факторів. Ефективними є всі методи їх елімінації. Показана ентеросорбція з метою виведення з організму шкідливих метаболітів, ксенобіотиків та біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну, ацетилхоліну тощо), що продукуються під час алергічної або псевдоалергічної реакції і призводять до ендотоксикозу.
Досвід еферентної терапії підтверджує її ефективність як в гострому періоді Кр, так і в міжрецидивному (з метою профілактики загострень). Ефективними є вугільні сорбенти (антрален, ультрасорб, карбовіт, карбосфер та ін.), силікагелі (ентеросгель, сорбогель, атоксил тощо), рослинного походження (поліфепан, мультисорб, екстралакт, целюлоза мікрокристалічна та ін.). Коли ентеросорбція не в змозі адсорбувати речовини, що належать видаленню із крові, показане застосування методів екстракорпоральної детоксикації – плазмаферезу, імуносорбції, гемосорбції (з використанням гемосорбентів).
Наступним етапом лікування гострого періоду Кр (та алергічного АНКв) є парентеральне призначення ГКС: преднізолону (60-150 мг) або дексаметазону (8-12 мг), бетаметазону (з метою дії на імунологічну фазу алергічного процесу). Одночасно з цим необхідним є також парентеральне введення антигістамінних препаратів (АГП) 1 покоління (клемастин 2 мл 0,1%, хлоропірамін 1 мл 2,0%) та діуретиків (40-80 мг фуросеміду).
При спадковій чи набутій формах АН з недостатністю С1- естерази, слід вводити свіжозаморожену плазму (250-300 мл одночасно), епсилон-амінокапронову кислоту 5% (100-300 мл внутрішньовенно крапельно кожні 4 години або 4 г перорально) до повного усунення загострення, даназол по 200 мг 1-3 рази на добу, станозол.
В разі АН в ділянці гортані при неефективності вищезазначеної терапії та при загрозі асфіксії при пізньому зверненні до лікаря показана інтубація трахеї і штучна вентиляція легень.
Рисунок 2
Алгоритм терапії гострих Кр та АН
Якщо Кр рецидивує і не визначено "винного" АГ, або при неможливості усунення наявного провокуючого фактору необхідна базова терапія Кр. Насамперед, це гіпоалергенна дієта з виключенням харчових продуктів-гістамінолібераторів та тих, що самі містять гістамін, тирамін тощо. Патогенетично (з дією на ІІ фазу алергічного процесу) доцільно призначити мембраностабілізатори опасистих клітин.
Неседативні АГП обов'язково потрібно застосовувати при легкому і середньо-тяжкому перебігу Кр.
При тяжкому перебігу Кр і неефективності попередньої терапії можна застосувати ГКС (щоденна чи інтермітуюча схема) з подальшим зниженням дози препарату до повної відміни.
Ефективним є призначення гепатопротекторної терапії, яка доповнює базову при зниженні детоксикаційної функції печінки з метою її поліпшення.
Одночасно в період загострення та в міжрецидивний період необхідне лікування супутньої патології: санація хронічних вогнищ інфекції, дегельмінтизація, корекція дисбіозу кишківника, стану нервової і ендокринної системи тощо.
Оскільки принципи базисної терапії при ХолКР не розроблені, то можна рекомендувати з метою профілактики загострень захворювання санацію вогнищ хронічної інфекції, гіпосенсибілізацію холодом при локальних формах ХолКр (аплікація холодних предметів на ділянки шкіри, що піддаються охолодженню), внутрішньовенне введення імуноглобуліну у випадках наявності кріоглобулінемії, лікування основного захворювання при виявленні аномальних білків (кріоглобулінів, кріофібриногену, холодових агглютинінів тощо) в сироватці крові.
З метою профілактики подальших загострень Кр та НКв алергічної природи хворим з пиловою, пилковою та інсектною алергією слід призначати алерген-специфічну імунотерапію (СІТ) підшкірним або пероральним методами. Лікування ідіопатичної ХКр слід проводити згідно рекомендацій EAACI/GA2LEN/EDF (2006), що наведені на рис. 3 (слід пам»ятати, що в Україні призначення модифікаторів лейкотриєнів дозволено тільки при БА).
Хворі з легким перебігом гострих Кр і / або АН та з ХКр повинні лікуватися амбулаторно. При важкому перебігу Кр лікування слід проводити в стаціонарних умовах: в алергологічному відділенні або в палатах інтенсивної терапії терапевтичних відділень; при АНКв в області гортані – в ЛОР-стаціонарі з подальшим переведенням хворих в алергологічне або терапевтичне відділення. Амбулаторне лікування та диспансерний нагляд проводиться алергологом.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування.
Результатом лікування гострої Кр або АН повинно бути повне усунення їх симптомів. Результатом лікування ХКр повинно бути суттєве подовження періодів ремісії, покращення якості життя хворого, усунення небезпечних епізодів хвороби.