Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірка протоколів дорослі і діти2.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
2.29 Mб
Скачать

4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги

Початкова оцінка (див. критерії важкості нападу бронхіальної астми)

Анамнез, фізикальне обстежння (аускультація, участь допоміжних мязів у диханні, частота серцевих скорочень, частота дихання, ПОШВ або ОФВ1, Sat O2, у вкрай важких хворих - гази артеріальної крові, за показанням - інші аналізи)

Початкова терапія

 Інгаляція кисню до досягнення Sat O2 > 95%).

 Інгаляційний 2-агоніст швидкої дії: 2 інгаляції сальбутамолу за допомогою дозованого аерозольного інгалятора із спейсером або 2,5 мг сальбутамолу за допомгою небулайзеру кожні 20 хвилин протягом 1 год.

При відсутності негайної відповіді, або якщо пацієнт нещодавно приймав пероральні

глюкокортикостероїди, або якщо є важкий приступ – системні глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/добу, максимально до 20 мг у дітей до 2 років і до 30 мг у дітей 2-5 років).

При загостренні седативна терапія протипоказана

Повторити оцінку важкості через 1 годину: ПОШВ, Sat O2, за необхідності інші аналізи

Приступ середньої важкості

ПОШВ 60-80% від належного або найкращого індивідуального значення.

Фізикальне обстеження: симптоми помірно виражені, в диханні приймають участь допоміжні мязи.

Терапія:

 Інгаляційний 2-агоніст і інгаляційний холінолітик кожні 60 хвилин.

- можливе застосування метилксантинів короткої дії;

 оральні глюкокортикостероїди.

 При наявності поліпшення продовжувати лікування протягом 1-3 год

Важкий приступ

Оцінка анамнеза: пацієнт з групи високого ризику

 ПОШВ 60% від належного або найкращого індивідуального значення.

Фізикальне обстеження: різко виражені симптоми у спокої, западіння надключичних ямок.

. Відсутність поліпшення після початкової терапаії.

Терапія

 оксигенотерапія.

 Інгаляційний 2-агоніст і інгаляційний холінолітик.

 Системний глюкокортикостероїд.

 Можливе внутрішньовенне введення метилксантинів короткої дії

Примітка: Оцінка відповіді на лікування через 1-2 години

Добра відповідь

Поліпшення зберігається протягом 60 хвилин після останнього введення препаратів.

Фізикальне обстеження: норма.

 ПОШВ > 70%.

 Дистреса немає.

 Sat O2 > 95%.

Неповна відповідь в межах 1-2 год Оцінка анамнеза: пацієнт з групи високого ризику.

Фізикальне обстеження: симптоми від слабко виражених до помірних. ПОШВ<60%.  Sat O2 не поліпшується.

Незадовільна відповідь в межах 1 год

 Оцінка анамнеза: пацієнт з групи високого ризику.  Фізикальне обстеження: симптоми різко виражені, сонливість, сплутана свідомість. ПОШВ<30%.  Ра СO2  45 мм рт.ст.

 Ра О2  60 мм рт.ст.

Виписка додому

(ПОШВ >60%, забезпечити продовження лікування):

 інгаляційним 2-агоністом.

 У більшості випадків – обговорити питання про призначення пероральних глюкокортикостероїдів протягом 3-5 днів.

 Освіта хворого: правильний прийом препаратів, перегляд плана лікування, ретельний нагляд лікаря.

Продовження лікування в стаціонарі

 Оксигенотерапія

Інгаляційний 2-агоніст + інгаляційний холінолітик.

 Системний глюкокортикостероїд (оральний або внутрішньовенний 1-2 мг/кг/добу кожні 6 годин протягом 1-ої доби, далі кожні 12 годин протягом 2-ої, а далі один раз на добу протягом 3 днів .

 Моніторинг ПОШВ, SatО2, пульса.

Перевід у відділення реанімації / інтенсивної терапії

Оксигенотерпія.

 Інгаляційний 2-агоніст + інгаляційний холінолітик.

 Внутрішньовенні глюкокортикостероїди.

 Можливе внутрішньовенне введення 2-агоніста.

 Можливе внутрішньовенне введення метилксантинів.

 Можлива інтубація і штучна вентиляція легень.