- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
3. Клінічні симптоми Кр:
Гостра алергічна кропив’янка (ГАКр).
Починається гостро, приблизно за півгодини після потрапляння до організму відповідного АГ. ГАКр триває не більше 6 тижнів. Проявляється уртикаріями чи висипом, що свербить. Елементи ГАКр частіше мають блідо-рожевий чи червоний колір, оточені зоною еритеми, яка зникає при натисканні. Елементи Кр зберігаються на протязі 1-6 годин, інколи супроводжуються підвищенням температури тіла, болем у животі, суглобах. У 42% випадків ГАКр сполучається з АН.
У дітей в 70-85% випадків причиною ГАКр є харчові продукти (соки, шоколад, яйця, морква тощо), медикаментозні препарати (аналгетики, антибіотики). Описані випадки пилкової, побутової, інсектної ГАКр.
АН частіше всього локалізується в області губ, очей, статевих органів, щільний на дотик. Може зберігатися від 6 годин до 2-3 діб. Дуже небезпечним є АН в області гортані, коли порушується функція дихання і виникає асфіксія.
ХКр та АН.
Постійна поява нових елементів Кр чи АН, або їх періодичне рецидивування (в термін понад 6 місяців) свідчить про формування ХКр чи АН. Слід виділяти хронічну рецидивуючу Кр (з перебігом більше 6 тижнів і наявністю періодів ремісії); хронічну персистуючу Кр (перебіг більший, ніж 6 тижнів, при постійній наявності уртикарій). У 43% хворих відмічається еозинофілія, у 40% - лейкоцитоз, у 32% - збільшений рівень ШОЕ. У 72% хворих виявляється патологія носоглотки, у 78% - патологія шлунково-кишкового тракту. За ознакою участі імунологічних механізмів у патогенезі проявів розрізняють
імунну (алергічну); неімунну (псевдоалергічну) і змішаного ґенезу Кр.
Встановити етіологічний чинник ХКр або АН можливо лише у 20-50% осіб. При цьому індукторами уртикарної висипки можуть бути різні групи АГ (побутові, харчові, пилкові); харчові добавки, які містять бензойну кислоту (тартразин); консерванти, що містять бутилгідроксианізол та бутилгідрокситолуєн, медикаментозні препарати (інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту, нестероїдні протизапальні препарати та ін.).
ХКр може виникати на фоні вогнищ хронічної інфекції ЛОР-органів, дихальних шляхів, захворювань шлунково-кишкового тракту, жіночої статевої сфери. Велика увага приділяється зв’язку ХКр з гастритом, пептичною виразкою, асоційованою з Helicobacter pуlori, холециститом, кандидозом, гельмінтозами, вірусами гепатитів В і С.
Досить часто ХКр поєднується з хронічним автоімунним тіреоїдитом. У 30-50% хворих на ХКр, навіть при ретельному обстеженні, не вдається виявити істинну причину захворювання.
Небезпечним для життя є локалізація АН в ділянці гортані, мозкових оболонок, шлунково-кишкового тракту. АН в ділянці гортані проявляється раптовою охриплістю голосу (навіть до афонії), утрудненим диханням (вдиху і видиху), сухим кашлем, в подальшому розвивається стридорозне дихання, ціаноз обличчя, шиї, який змінюється на блідий колір, бронхоспастичний синдром, далі – асфіксія і смерть хворого. АН на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту починається з його дискомфорту (нудоти, блювання), метеоризму, посиленої перистальтики, може приєднуватися біль в різних ділянках живота навіть з позитивним симптомом Щьоткіна-Блюмберга ("гострий хибний живіт"). В діагностиці алергійного ґенезу цієї патології допомагає наявність супутньої АКр (у 30 % хворих), закінчення приступу болі в животі профузною діареєю, позитивний алергологічний анамнез, еозинофілія крові, а при харчовій алергії – лейкопенія. Поява у хворого з АЗ менінгеальних симптомів, судом дозволяє лікарю підозрювати АН в оболонках мозку.
Серед неалергічних форм Кр особливе місце займає холодова кропив’янка (ХолКр), клінічні форми якої коливаються від незначної гіперемії і Кр до тяжких системних реакцій анафілаксії. Для типових форм ХолКр характерні свербіж, еритема, уртикарії на ділянках шкіри, які піддалися дії охолоджуючих факторів. Вживання охолоджених напоїв може викликати розвиток АН горла та язика, рідше - біль у животі, діарею. Загальне охолодження значної поверхні тіла може викликати слабкість, нудоту, блювоту, головний біль, головокружіння, задишку, тахікардію, зниження артеріального тиску, шок.
4. Діагностика. (Алгоритм діагностики Кр та АН наведений на рис. 1).