Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірка протоколів дорослі і діти2.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
2.29 Mб
Скачать

2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей

Шифр МКХ-10

Анафілактичний шок Т78.2. – Т88.6.

Т78.2. Анафілактичний шок не уточнений.

Т78.0. Анафілактичний шок, зумовлений патологічною реакцією на харчові продукти.

Т80.5. Анафілактичний шок, зумовлений введенням сироватки.

Т88.6. Анафілактичній шок, обумовлений патологічною реакцією на адекватно призначені і вірно введені медикаментозні препарати

1. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Анафілактичній шок (АШ) – максимально тяжкий прояв алергічної реакції негайного типу на повторний контакт з алергеном, стан, який виникає гостро і загрожує життю, супроводжується порушенням гемодинаміки, що призводить до недостатності кровообігу та гіпоксії у всіх життєво важливих органах і системах. АШ характеризується швидким розвитком переважно загальних проявів анафілаксії: зниженням артеріального тиску, температури тіла, порушенням функції ЦНС, підвищенням проникності судин, спазмами гладенької мускулатури тощо. АШ виникає після контакту хворого з алергеном, до якого він чутливий: медикаментозних препаратів, вакцин, сироваток, харчових продуктів, отрути комах та інших причин. Вживання алкоголю, інтенсивні фізичні навантаження і охолодження тіла збільшують вірогідність розвитку тяжкої анафілаксії. Застосування йод-вміщуючих рентген-контрастних речовин може прзвести до розвитку тяжкої анафілактоїдної реакції, яка за клінічним перебігом не відрізняється від клінічних характеристик істинного АШ.

2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:

─ харчові продукти – арахіс, горіхи, соєві продукти, яйця, коров’яче молоко, риба, морепродукти, фрукти, спеції;

─ медикаменти - нестероїдні протизапальні препарати (саліцилати, піразолони, похідні налідиксової кислоти тощо, антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини), сульфаніламіди, препарати плазми і довенного імуноглобуліну;

─ отрута перетинчастокрилих комах, мурах;

─ вакцинні препарати, які виготовлені на курячих ембріонах;

─ хімічні субстанції: латекс, інсектициди, пилок рослин;

─ нез’ясованої причини (ідіоматичні рецидивні випадки АШ).

2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:

● схильність до розвитку атопічних реакцій, наявність атопічної патології у дитини;

● медикаментозна алергія в анамнезі або тривале використання лікарських засобів, особливо повторними курсами;

● використання депо-препаратів;

● шлях введення алергенів (найбільш небезпечний - парентеральний);

● поліпрагмазія;

● алергічні захворювання в анамнезі;

● висока сенсибілізуюча активність препарату;

● прихована сенсибілізація.

На частоту і час розвитку АШ впливає шлях введення алергену в організм. У разі парентерального введення алергену АШ спостерігається частіше. Особливо небезпечним є довенне (внутрішньовенне) введення медикаментозного препарату, хоча АШ цілком можливий при будь-якому шляху застосування лікарських засобів.

3. Класифікація анафілактичного шоку

(залежно від домінуючої клінічної симптоматики)

За клінічними проявами

За характером перебігу

За ступенем важкості

Гемодинамічний (типова форма)

гострий злоякісний

легкий

Асфіктичний

доброякісний

середньотяжкий

Абдомінальний

затяжний

тяжкий

Церебральний

рецидивний

дуже тяжкий

абортивний

Коментар: Після тяжкого перебігу АШ можливий розвиток уражень внутрішніх органів: енцефаліт, міокардит, інфаркт міокарду, нефрит, гепатит, гемопатії, васкуліт тощо. У випадках рецидиву АШ – перебіг завжди тяжкий.