- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
1. Термінологія
Інсектна алергія (ІА) – алергічне захворювання, що виникає внаслідок сенсибілізації до алергенів отрути чи різних часток тіла комах.
-
Класифікація
Згідно класифікації U.R Muller (1990), наслідками ІА на ужалення комах можуть бути місцеві і системні алергічні реакції. Системна реакція на укуси комахами може мати легкий, середньоважкий і важкий перебіг, а також проявлятися у вигляді анафілактичного шоку.
Крім того, за часом виникнення і механізмом розвитку виділяють ранні та пізні реакції на укуси. Для системних алергічних реакцій внаслідок ІА характерні чотири ступеня тяжкості:
Таблиця
Перебіг Характеристика
Легкий І ступінь важкості – генералізований свербіж,
кропив’янка, загальна слабкість, відчуття
страху
Середньоважкий ІІ ступінь важкості – додатково приєднуються
такі симптоми , як ангіоневротичний набряк, нудота,
блювота, діарея, запаморочення, біль в животі і серці.
Тяжкий Ш ступінь важкості – крім перерахованих ви-
ще симптомів, виникає диспноє, охриплість го-
лосу , стридор, ядуха, дисфагія, серцебиття.
Анафілактичний IV ступінь важкості – крім вищевказаних симп-
шок томів, виникають ціаноз, гіпотензія, колапс, втрата
свідомості.
3. Клінічні симптоми іа:
- набряк і гіперемія в місці ужалення в діаметрі більше 10 см, що зберігаються більше доби;
- системні прояви алергічної реакції на ужалення перетинчастокрилими комахами в залежності від ступеня важкості (таблиця);
- відсутність алергічної реакції на перше в житті ужалення, але тяжкість реакції зростає з кожним наступним ужаленням.
Якщо ІА виникла внаслідок контакту або аерозольного надходження інсектного алергену (АГ), діагностика проводиться на підставі даних анамнезу (повторне виникнення відповідних симптомів при дії АГ, клінічна картина риніту, бронхоспазму, ядухи, контактного дерматиту або кропив’янки внаслідок цього), відповідної клінічної картини тощо.
4. Діагностика.
4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
4.2.Алергологічне обстеження (шкірне тестування з алергенами жалючого апарату або тіла комах при відсутності протипоказів до цього, при потребі – лабораторне визначення специфічних IgE чи IgG- антитіл в сироватці крові за допомогою радіоалергосорбентного, імуноферментного або хемілюмінесцентного аналізу). Згідно даних літератури, у 90% осіб із системними реакціями на ужалення перетинчастокрилими комахами спостерігаються позитивні результати шкірного тестування. При локальних алергічних реакціях результати шкірних проб позитивні в 73-80% випадків. Кореляція результатів радіоалергосорбентного тесту з прямими шкірними тестами відмічена в 91% випадків. При системних алергічних реакціях IgE-антитіла виявляються в 70-90%, при місцевих – в 52% випадків. При проведенні специфічної діагностики ІА слід пам’ятати про наявність перехресних алергічних реакцій між АГ комах в межах різних класів і загонів. У зв’язку з цим необхідно проводити шкірне та лабораторне тестування з використанням наборів АГ з різних видів комах, оскільки пацієнт далеко не завжди може визначити комаху, укус або контакт з якою супроводжувався у нього розвитком алергічної реакції.
5. Лікування ІА. Включає:
1. Елімінацію АГ або заходи, спрямовані на мінімізацію контакту з причинно-значущим АГ.
2. Фармакотерапію.
3. Специфічну імунотерапію (СІТ).
4. Навчання хворих.
5.1. Елімінаційна терапія повинна (при можливості) виключати контакт хворого з інсектними АГ або мінізувати його. В місцях, де можливий контакт з комахами, необхідно:
- прикривати більшу частину тіла одягом, взуттям, рукавичками;
- не вживати їжу на відкритому повітрі;
- не користуватися ароматизованим милом, шампунями, іншою косметикою;
- в присутності комах не робити різких рухів;
- триматися подалі від пасік та місць скупчення інших комах;
- не проводити курси апітерапії;
- не вживати мед та інші продукти бджолярства;
- обмежити перебування осіб з гіперчутливістю до інсектних алергенів поблизу водоймищ, в лісі, полі, особливо в період скупчення комах;
- проводити санітарні заходи з метою знищення личинок комарів біля водоймищ;
- при виході на вулицю, особливо в місцях, що розташовані поряд з лісом, відкритими водоймищами необхідно обробити одяг і по можливості шкіру репелентами або мати з собою швидкодіючі інсектициди та фумігатори в аерозолі;
- закривати вікна, двері, дитяче ліжко, коляску спеціальними дрібнопористими сітками;
- проводити лікування свійських тварин від бліх та кліщів;
- дотримуватися правил гігієни житлових та виробничих приміщень, здійснювати в них дезінсекційні заходи, якщо в житлі або на виробництві зустрічаються клопи, блохи, воши, комарі тощо;
- використовувати робітникам виробництв, характер праці на яких пов’язаний з контактом з комахами, індивідуальні засоби захисту (респіратори, рукавички);
- застосовувати на таких виробництвах ефективні фільтри для очистки повітря;
5.2. Фармакотерапія хворих на ІА повинна бути спрямована на усунення симптомів гострої алергічної реакції, ліквідацію симптомів анафілактичного шоку на інсектні АГ, лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).