- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
8. Протокол
надання медичної допомоги при анафілактичному шоку
Список скорочень
АШ анафілактичний шок
АЗ алергічні захворювання
АГ алерген
АР алергічні реакції
МАШ медикаментозний анафілактичний шок
АГП антигістамінні препарати
ГКС глюкокортикостероїди
ЛОР оториноларингологи
ЗАК загальний аналіз крові
ЗАС загальний аналіз сечі
КЛС кислото-лужний стан
ШВЛ штучна вентиляція легень
А 1. Паспортна частина
А1.1. Діагноз – Анафілактичний шок (АШ).
Формулювання діагнозу:
Медикаментозний анафілактичний шок на введення стрептоміцину, типова форма, гострий доброякісний перебіг.
Анафілактичний шок на ужалення бджоли, асфіктичний варіант, абортивний перебіг.
А1.2. Коди стану або захворювання
Шифр МКХ 10:
Т78.2 – анафілактичний шок неуточнений.
Т78.0 - анафілактичний шок, обумовлений патологічною реакцією на харчові продукти.
Т78.5 - анафілактичний шок, пов’язаний з введенням сироватки.
Т88.6 - анафілактичний шок, пов’язаний з патологічною реакцією на адекватно призначений і правильно застосований лікарський засіб.
А1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі):
для лікарів – алергологів, лікарів різних фахів, які застосовують діагностику або лікування інвазивними лікарськими засобами.
А1.4 Мета протоколу - регламентація якісного надання медичної допомоги хворим з АШ на всіх його етапах
А1.5. Дата складання протоколу – 09.2011р.
А1.6. Дата перегляду протоколу - 09.2016р.
А1.7 Загальні положення:
Практично кожна речовина, що попадає до організму повторно, може викликати анафілактичну реакцію. Але найчастіше ці реакції виникають на фармакологічні препарати (51 %), певні види харчових продуктів (15 %), отруту комах (11 %), введення вакцин і сироваток тощо (23%).
Основними чинниками, що підвищують ризик розвитку анафілактичної реакції,є: ·атопія;
. супутні алергічні захворювання;
. поліпрагмазія;
. захворювання внутрішніх органів (печінки, жовчного міхура, нирок, підшлункової залози), хронічні інфекції, автоімунні захворювання, діабет; ·шлях введення алергену (найбільш небезпечний – парентеральний); ·систематичність контакту з алергеном; . схильність до самолікування.
Анафілаксія може виникнути при будь-якому шляху потрапляння алергену (АГ) до організму. При парентеральному шляху введення АГ має місце частіший, важчий і швидший розвиток анафілактичних і анафілактоїдних реакцій, ніж при пероральному. Період початкових проявів анафілаксії в цьому випадку є найкоротшим ( може складати секунди).
Атопія є важливим чинником ризику у випадках, коли АГ вступає в контакт із слизовими оболонками, тобто при пероральному шляху введення. У пацієнтів з атопією підвищено вивільнення медіаторів з базофілів крові. Крім того, у пацієнтів при атопіі в розвитку анафілактичної реакції може мати значення дисфункція автономної нервової системи (блокада).
Постійний контакт з АГ — важлива складова ризику розвитку анафілаксії. Припинення призначення АГ з подальшим його відновленням також може призвести до АШ. Так, анафілаксія на інсулін є частішою у випадках, коли застосування цього лікарського засобу було перерване і потім відновлене (наприклад, при лікуванні діабету під час вагітності). Час, що минув після АР є важливим для прогнозування перебігу хвороби: чим більше часу пройшло від останньої анафілактичної реакції на лікарський засіб, тим менше вірогідність розвитку повторної реакції. Можливо, причиною цього є зменшення синтезу IgE в результаті відсутності експозиції АГ.
Певний вплив на вірогідність анафілактичних реакцій при контакті з АГ мають стать та вік. Наприклад, до рентгеноконтрастних речовин, плазмозамінників, засобів анастезії ризик є вищим у дорослих, ніж у дітей. Анафілактичні реакції на м'язові релаксанти, аспірин і латекс частіше спостерігаються у жінок, реакції на отруту комах — у чоловіків. У жінок частіше виникають реакції на внутрішньовенні м'язові релаксанти, тому що ці препарати містять похідні амонія, які присутні в багатьох косметичних продуктах.
Найчастішими причинами АШ є медикаментозна та інсектна алергія, (10% хворих), а у 1-10% з них він закінчується фатально, 50 % всіх випадків анафілаксії можуть мати ідіопатичний характер. Діагноз ідіопатичної анафілаксії ставлять в тих випадках, коли інші причини були виключені.
А2. Загальна частина