1. Паспортна частина

А1.1. Діагноз – Медикаментозна алергія

Формулювання діагнозу:

Медикаментозна алергія до амоксициліну. Анафілактичний шок (1 тип імунологічної реакції), перебіг середньої тяжкості.

Медикаментозна алергія до аналгіну. Гостра кропив’янка (1 тип імунологічної реакції).

Медикаментозна алергія до лідокаіну. Набряк Квінке в області обличча (1 тип імунологічної реакції).

Медикаментозна алергія до вітаміну В6. Синдром Стівенса-Джонсона (2 тип імунологічної реакції), перебіг середньої тяжкості.

Сироваткова хвороба (3 тип імунологічної реакції), перебіг середньої тяжкості.

Медикаментозна алергія до цефтриаксону. Сироваткоподібний синдром (3 тип імунологічної реакції), перебіг середньої тяжкості.

Медикаментозна алергія до фізіологічного розчину (3 тип імунологічної реакції). Лихоманка.

Медикаментозна алергія до парацетамолу (3 тип імунологічної реакції). Геморагічний васкуліт, лейкокластичний варіант.

Медикаментозна токсикодермія (3-4 тип імунологічної реакції), перебіг середньої тяжкості.

Медикаментозна алергія до димексиду. Контактний дерматит (4 тип імунологічної реакції).

Медикаментозна алергія до диклофенаку. Токсичний епідермальний некроліз (Синдром Лайєла) (4 тип імунологічної реакції), тяжкий перебіг. Гостра нирково-печінкова недостатність.

Медикаментозна алергія до цефазоліну в анамнезі (анафілактичний шок - 2002 р.).

А1.2. Коди стану або захворювання

Т88.7 Патологічна реакція на лікарські засоби чи медикаменти,

неуточнена:

• несприятлива реакція

• алергічна реакція на адекватно призначений та

підвищена чутливість правильно застосований лікарський

• ідіосинкразія засіб

L23-L25 Контактний дерматит медикаментозний.

L27.0 Генералізований висип на шкірі, викликаний медикаментозними засобами і медикаментами;

L27.1 Локалізований висип на шкірі, викликаний медикаментозними засобами і медикаментами;

L50-L54 Кропив'янка і еритема медикаментозна;

L56.1 Медикаментозна фотоалергічна реакція, L56.0 фототоксична реакція,

Т78.4 Алергія медикаментозна.

Т80.6 Кропив'янка обумовлена введенням сироватки.

T80.8 Інші ускладнення внаслідок інфузій, трансфузій і лікувальних ін’єкцій.

Т88.7 Патологічна реакція на лікарські засоби чи медикаменти,

А1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі):

лікарів – алергологів, а також всіх лікарів, що застосовують фармакотерапію і діагностику з інвазивним введенням препаратів.

А1.4 Мета протоколу - регламентація якісного надання медичної допомоги хворим з МА.

А1.5. Дата складання протоколу – 09.2011

А1.6. Дата перегляду протоколу - 09.2016

А1.7 Коротка епідеміологічна інформація:

Поширеність МА серед населення різних країн коливається між 0,3 і 4% ( в Україні, за даними поодиноких клініко-епідеміологічних досліджень, від 1,1 до 2,2%). Летальність внаслідок МА за даними літератури складає 1% (смертність – 1/10000 - 100000 населення). У осіб, які лікуються амбулаторно, за даними літератури, частота ускладнень від терапії, в тому числі МА, складає 2-3%, а у тяжкохворих, які лікуються в стаціонарі, - від 6 до 35%. МА у стаціонарних хворих (терапевтичних, хірургічних, гінекологічних) складає біля 50% від всіх випадків ускладнень від терапії. А серед медичних працівників МА зустрічається в 10 раз частіше, ніж у працівників інших професій. Таким чином, ускладнення медикаментозної терапії займають 4-6-е місце серед причин смертності після серцево-судинних, онкологічних, бронхолегеневих захворювань і травм.

Класифікація побічних медикаментозних реакцій.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України № 898 від 27.12.2006, серед інших, існують такі дефініції побічної дії лікарських засобів (ПДЛЗ):

Побічна реакція – будь-яка небажана негативна реакція, яка виникає при застосуванні лікарських засобів у звичайних дозах, рекомендованих для профілактики, діагностики та лікування захворювань, або з метою модифікації фізіологічних функцій організму.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:

понад 10% – дуже часті;

1-10% – часті;

0,1 – 1% – нечасті;

0,01 – 0,1% – поодинокі;

менше 0,01% – рідкісні.

Побічні реакції, які виникають при застосуванні ЛЗ, слід поділяти на:

Побічні реакції типу А (залежить від дози ЛЗ) — зумовлена фармакологічними властивостями і токсичністю ЛЗ або його метаболітів. Проявляється надлишковим терапевтичним ефектом або посиленням його дії.

Побічні реакції типу В (не залежить від дози ЛЗ) — найчастіше обумовлена імунологічними (насамперед, алергічними) ефектами ЛЗ і є непередбачуваною.

Побічні реакції типу С — виникає внаслідок тривалого застосування ЛЗ (толерантність, залежність, синдром відміни, кумулятивні ефекти) і є дозозалежною.

Побічні реакції типу Д — відстрочені ефекти ЛЗ, що виникають через місяці або роки після лікування (тератогенні. мутагенні, канцерогенні).

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: понад 10% – дуже часті; 1-10% – часті; 0,1 – 1% – нечасті; 0,01 – 0,1% – поодинокі; менше 0,01% – рідкісні.

Для подальшого обстеження і лікування хворих з МА слід враховувати імунологічний тип МА:

Таблиця 1