- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
Антигістамінні препарати (системні):
● Еріус – 5 мг (дезлоратадин) – всередину по 5мг 1р /день(дозу, при потребі можна збільшувати до 4-х разів);
* Едем – 5 мг (дезлоратадин) – всередину по 5мг 1 р/день
● Ксизал – 5 мг (левоцетиризин) всередину по 5мг 1р/день;
* Алерзін, алерон (левоцетиризин) – всередину по 5 мг 1 р / день
● Телфаст – 120, 180 мг (фексофенадин) – всередину по 120мг 1р/день;
● Лоратадин – 10 мг - всередину по 10мг 1р/день;
Топічні (інтраназальні) глюкокортикостероїди:
Назонекс (мометазона фуроат) по 2 дози (200мкг) в кожен носовий хід 1 - 2р/добу;
Аваміс ( флютиказону фуроат) по 2 дози (27,5 мкг) в кожен носовий хід 1 - 2р/добу;
(Фліксоназе) (флутиказону пропіонат) по 2 дози в кожен носовий хід 1 р/добу (200мкг/добу).
Беконазе ( беклометазону дипропіонат) інтраназально1доза в кожен носовий хід 3-4р/день (200мкг – 400мкг/добу)
Кромони:
Кромоглін, Кромосол, Кромогексал ( кромогліциєва кислота)– по по 2,8мг в кожен носовий хід 4-6 р/добу до зникнення симптомів.
Аква Марис – назальний спрей – застосовувати 4-7 разів на день для очищення носу
Алергени для СІТ ( у флаконах ) для лікування цілорічного риніту:
Алергени у флаконах по 10000 PNU у 1 мл: із домашнього пилу -10 серій, кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro, алерген із бібліотечного пилу, алерген із пір‘я подушок, алерген із дафнії, або алергени, виготовлені для пацієнта індивідуально, або
набори мікст-алергенів у вигляді драже ( склад – алергени кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro, алерген із пір‘я подушок ) з різними дозами алергенів. Окремо 5 контейнерів – 75 драже- для початкового етапу СІТ і контейнери для підтримуючої СІТ – по 15 драже у контейнері).
2.П Р О Т О К О Л
Надання медичної допомоги при полінозі.
Перелік скорочень, що використовуються в протоколі:
АБА – алергічна бронхіальна астма
АГ – алерген, алергени
АД – атопічний дерматит
АК – алергічний кон»юнктивіт
АР – алергічний риніт
АРК – алергічний ринокон»юнктивіт
БА – бронхіальна астма
ІГКС – інгаляційні глюкокортикостероїди
Пз - поліноз
СІТ – алерген-специфічна імунотерапія
А 1. Паспортна частина
А1.1. Діагноз – поліноз (Пз)
Формулювання діагнозу:
Поліноз, алергічний ринокон»юнктивіт, гиперчутливість до алергенів дерев (берези, вільхи), легкий перебіг, неускладнений, стадія ремісії.
Поліноз, алергічний ринокон»юнктивіт, гиперчутливість до алергенів бур»янів
( полину, амброзії ), середньоважкий перебіг, ускладнений поліпозом носа, стадія загострення.
А1.2. Коди стану або захворювання
Коди МКХ-10:
J30.1 Алергічний риніт, що викликаний пилком рослин.
J30.2 Інші сезонні алергічні риніти.
А1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі):
лікарів алергологів, оториноларингологів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів.
А1.4 Мета протоколу - регламентація якісного надання медичної допомоги хворим на поліноз на всіх етапах.
А1.5. Дата складання протоколу – 09.2011
А1.6. Дата перегляду протоколу - 09.2016
1.Визначення.
Поліноз - алергічне захворювання переважно слизових оболонок (в першу чергу носа, кон’юнктиви очей), яке обумовлене гіперчутливістю до пилку рослин, спір грибів, концентрація яких в повітрі періодично стає причинно значущою.
Риніт є основним проявом Пз (див. протокол щодо АР). Другим за частотою симптомом є кон'юнктивіт, менш частими проявами Пз є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова БА, дерматит, eнтерит. Описані випадки пилкової інтоксикації, мозкові явища типу епілепсії, синдром Мeн'єра, а також вісцеральні ураження - печінки, сердця, легень (eозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо - у дівчат), сечовивідних шляхів.
В залежності від строків палінації рослин виділяють:
весняні полінози, що спричинені пилкуванням дерев,
весняно-літні полінози, що спричинені пилком лучних та злакових трав,
літньо-осінні полінози, що що спричинені пилком бур’янів.
В різних регіонах України структура рослин, що може викликати Пз, а також строки їх пилкування можуть дещо відрізнятися, як і склад пилку, що спричиняє поліноз.
Полінози можуть бути обумовлені також сенсибілізуючим впливом спор грибів. В цьому випадку Пз може мати інтермітуючий характер (строки викиду спор грибів в Україні поки є невизначеними). Рецидивуючий або інтерміттуючий перебіг може мати Пз також у випадках, коли хворий вживає у їжу (або лікується) певні продукти (ліки) рослинного походження (див.додаток).
При постановці діагнозу полінозу слід, як і щодо АР (див. протокол щодо АР) вказати на конкретний причинний фактор (алерген), важкість його перебігу (легкий, середньоважкий, важкий), враження очей, стадію (загострення, ремісія), наявність ускладнень.
Пз має значне поширення серед населення різних країни (амплітуда коливань від 5 до 18%), в Україні, в залежності від регіону (за даними наукових досліджень і розрахунків, оскільки офіційної статистики немає) – 5-7%.