Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірка протоколів дорослі і діти2.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
2.29 Mб
Скачать

4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги

Невідкладна допомога дітям у гострому періоді незалежно від ступеню важкості починається з повторних інгаляцій 2-агоністів швидкої дії за допомогою дозованого аерозольного інгалятора із спейсером або небулайзеру.

Початкова терапія:Інгаляційний 2-агоніст швидкої дії кожні 20 хвилин на протязі 1 години за допомогою дозованого аерозольного інгалятора із спейсером або небулайзеру.

Добра відповідь

Легке загострення

Якщо ПОШВ> 80% від належного або найкращого

індивідуального значення.

Відповідь на 2-агоніст зберігається протягом 3- 4 год:

 можна продовжувати викорис-

тання 2-агоніста кожні 3-4 год

протягом 24 год.

Неповна відповідь

Загострення середньої важкості

Якщо ПОШВ складає 60-80% від належного або найкращого індивідуального значення:

 продовжувати використання 2-агоніста кожні 1-2 години;

 додати пероральний кортикостероїд (0,5-1 мг/кг преднізолона або еквівалентні дози інших оральних ГКС протягом 24 годин;

 додати інгаляційний холінолітик;

 проконсультуватися у лікаря.

Погана відповідь

Важке загострення

Якщо ПОШВ складає <60% від належного або найкращого значення:

 продовжити прийом 2-агоніста з інтервалом менше години;

 додати інгаляційний холінолітик;

 додати пероральний кортикостероїд;

 негайно звернутись по невідкладну допомогу з подальшою госпіталізацією

Звернутися до лікаря за подальшими рекомендаціями

Негайно (в той же день) звернутися до лікаря за рекомендаціями

У відділення невідкладної допомоги стаціонару

Покази для госпіталізації дітей з БА:

а) важке загострення;

б) не має поліпшення в межах 2-6 годин після початку лікування ;

в) дітям з високим ризиком летального кінця від бронхіальної астми:

- діти з вказівкою в анамнезі на інтубацію та штучну вентиляцію легень;

- наявність загострення за останній рік, що потребувало госпіталізації;

- пацієнти, які отримують в якості контролюючого препарату оральні ГКС або припинили їх застосування;

- діти, що мають залежність від β2-агоністів короткої дії (особливо діти, що використовують більше одного інгалятору на місяць);

- діти, які мають психосоціальні проблеми і не виконують рекомендацій по базисному лікуванню (відсутність комплайєнсу).

Примітка: При госпіталізації дітей з БА необхідно надати перевагу спеціалізованому алергологічному стаціонару, де можливе проведення алерген-специфічної імунотерапії і мінімізація контакту з інфекційним чинником.