- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
|
Зменшення Кроки лікування Збільшення |
||||||||
|
крок 1 |
крок 2 |
крок 3 |
крок 4 |
крок 5 |
||||
|
Освітні заходи Елімінаційні заходи β2-агоністи короткої дії за необхідності |
||||||||
|
β2-агоністи короткої дії за необхідності |
За необхідності β2-агоніст короткої дії |
|||||||
|
обрати один |
обрати один |
додати один чи більше |
додати один чи обидва |
|||||
|
|
низькі дози ІГКС |
низькі дози ІГКС + пролонгов. β2-агоніст |
середні або високі дози ІГКС + пролонгов. β2-агоніст |
оральні ГКС у мінімальних дозах
|
||||
|
антагоніст лейкотрієнів |
середні або високі ІГКС |
антагоніст лейкотрієнів |
анти-IgE-антитіла - омалізумаб |
|||||
|
|
низькі дози ІГКС + антагоніст лейкотрієнів |
пролонгов. теофілін
|
|
|||||
|
|
низькі дози ІГКС + пролонгов. теофілін |
|
|
|||||
|
Варіанти базисної підтримуючої терапії |
||||||||
Еквіпотентні (рівноефективні) добові дози ІГКС (у мкг)
|
Препарат |
Низькі |
Середні |
Високі |
||
|
Дози для дітей віком до 12 років |
|||||
|
Беклометазона діпропіонат |
100-200 |
>200-400 |
>400 |
||
|
Будесонід |
100-200 |
>200-400 |
>400 |
||
|
Флютиказон |
100-200 |
>200-500 |
>500 |
||
|
Дози для дітей віком старше 12 років |
|||||
|
Беклометазон |
200-500 |
>500-1000 |
>1000-2000 |
||
|
Будесонід |
200-400 |
>400-800 |
>800-1600 |
||
|
Флютиказон |
100-250 |
>250-500 |
>500-1000 |
||
|
Мометазона фуроат |
100-200 |
200-400 |
>400 |
||
Вибір типу інгалятору для дітей з БА
|
Вік дитини |
Пристрій, якому надається перевага |
Альтернативний пристрій |
|
До 4 років |
Дозований аерозольний інгалятор і відповідний спейсер з маскою на обличчя |
Небулайзер з маскою на обличчя |
|
4-6 років |
Дозований аерозольний інгалятор і відповідний спейсер з мундштуком |
Дозований аерозольний інгалятор і відповідний спейсер з маскою на обличчя або небулайзер з мундштуком або маскою на обличчя |
|
Старше 6 років |
Дозований сухопорошковий інгалятор або дозований аерозольний інгалятор, які активуються диханням, або дозований аерозольний інгалятор зі спейсером або мунштуком |
Небулайзер з мундштуком |
Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей до 5 років
|
Контрольована |
Частково контрольована |
Неконтрольована або частково контрольована низькими дозами ІГКС* |
|
Освітні заходи Елімінаційні заходи β2-агоністи короткої дії за необхідності |
||
|
|
низькі дози ІГКС |
подвоєння дози ІГКС |
|
антагоніст лейкотрієнів |
антагоніст лейкотрієнів |
|
|
Примітка - *системні ГКС призначаються лише при загостренні БА |
||
Метою покрокового підходу до лікування БА є досягнення повного контролю від застосування найменшої кількості медикаментів.
Дітям з вперше встановленою БА або у випаждку, якщо дитина не отримувала лікування, базисна фармакотерапія призначається, починаючи з 2 або 3 кроку лікування протягом не менш 6 тижнів для оцінки відповіді на лікування. При адекватній відповіді на початкове лікування продовжують терапію в тому ж обсяці протягом 3 місяців для досягнення контролю д симптомами захворювання.
Діти, що отримують базисне лікування, потребують визначення рівня контролю згідно його критеріїв. За відсутності повного контролю необхідно переглянути об’єм медикаментозної терапії для його досягнення. З цією метою необхідно визначити «крок» лікування (об’єм лікування, що отримує пацієнт) і призначити наступний - “сходинка уверх”. При досягненні повного контролю протягом не менш 3 місяців лікування рекомендовано зменшити (“сходинка униз”) об’єм терапії.
Діти з БА, у яких не вдається досягти належного контролю, незважаючи на адекватне лікування відповідно 4 кроку терапії («трудна» до лікування БА) потребують: перегляду діагнозу, диференційної діагностики, оцінки комплайєнсу, пошуку додаткових провокаційних чинників і супутньої патології.