Що таке колективний договір, між ким і на якому рівні він укладається і який його зміст?

колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, яка діє відповідно до свого статуту,а в разі її відсутності — представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Мета регулювання соціально-трудових відносин та узгодження соціально-економічних інтересів найманих працівників і власників

Форма узяття сторонами взаємних зобов’язань

Сфера укладення підприємства, установи й організації незалежно від форм власності і господарювання. Структурні підрозділи підприємств (за потреби)

Термін дії законодавством не встановлений, визначається сторонами спільно. У разі зміни власника діє до укладення нового колдоговору, але не більше від одного року

Право на ведення переговорів від імені працівників -профспілкова організація, а за наявності кількох профорганізацій — їх спільний представницький орган; інший орган трудового колективу, наділений ним відповідними повноваженнями

Підготовка проекту колдоговору та ведення переговорів- робоча комісія з паритетної кількості представників сторін, наділених відповідними повноваженнями. Тривалість переговорів законом не обмежена

Сфера поширення на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки

Зміст колдоговору визначається сторонами самостійно в межах їх компетенції і норм законів

Укладення колдоговору схвалення проекту колдоговору на загальних зборах (конференції) трудового колективу (понад 50 % голосів)

Підписання колдоговору уповноваженими представниками сторін у п’ятиденний термін після схвалення

Повідомна реєстрація місцевими державними органами виконавчої влади у двотижневий термін з дня одержання колдоговору

Зміст:

1. питання оплати праці

2. зміна в організац виробн. і праці

3.забезпеч продуктивної зайнятості

4. режим роботи і відпочинку

5. умови, охорона праці

6. забезпеч житлового, культур, обслугов працівників

7. гарантія д-ті профспілкової сторони на п-ві

21. Охарактеризуйте природу виробничої демократії ті її роль у розвитку соціально-трудових відносин.

У найзагальнішому вигляді розвиток виробничої демократії у світовій практиці реалізується за 2 напрямками:

— застосування різних форм участі персоналу в управлінні виробництвом;

— участь персоналу організацій у розподілі результатів виробництва.

Природа інституту виробничої демократії та потреба в ньому пов’язані передусім з тим, що існує безпосередній зв’язок між сучасними тенденціями в організаційно-технічній структурі підприємств, у змісті й організації трудових процесів, якості людського капіталу, з одного боку, і тенденціями розвитку відносин між працею та капіталом— з другого. Підставою для цього висновку є те, що працівник сучасного виробництва володіє достатніми знаннями і кваліфікацією, застосування яких під час опрацювання та прийняття управлінських рішень є суттєвою і необхідною компонентою забезпечення ефективного функціонування підприємства. Водночас новий тип сучасного працівника — висококваліфікованого, відповідального, ініціативного — потребує задіяння нових стимулів, що передбачають реалізацію не тільки матеріальних, а й трудових, статусних потреб. Останнє пов’язано з участю працівників в управлінні виробництвом та розподілі його результатів.

Потреба в розвитку виробничої демократії зумовлена також низкою інших причин ек характеру, серед яких назвемо:

• нагальну потребу для суб’єктів господарювання підвищення своєї конкурентоспроможності, що потребує залучення персоналу до опрацювання та реалізації організаційно-управлінських рішень;

• необхідність зменшення для власників капіталу економічних «видатків» соціально-трудових конфліктів;

• подолання відчуження персоналу від власності і процесів прийняття управлінських рішень та підвищення на цій основі результативності трудової діяльності.

Існує й суто ідеологічна, соц спрямованість розвитку різних форм виробнич демократії. При цьому згад форми можуть застосув з метою:

— послаблення протистояння між власниками засобів виробництва і робочої сили завдяки передачі капіталом певних повноважень за збереження свого домінантного стану на виробництві та в соціально-трудових відносинах;

— досягнення соц компромісу між працею та капіталом на основі задіяння різних форм узгодж інтересів соц партнерів і поетапного

переходу від конфронтаційного типу соціально-трудових відносин до змагально-партнерських;

— оптимізації відносин між працею та капіталом на принципах соціального партнерства.